Микола Сєров
Колекція Сєрова Миколи Панасовича складається з кінофільмів, зроблених у період 1978-1991 років на плівку/кінокамеру формату Супер8 та 8мм. Кінофільми можна поділити тематично на дві групи: політичну, яка показує зібрання, мітинги та демонстрації в Донецькій області, наприклад, першотравневі демонстрації на початку 1980-х років, але й також народні мітинги на початку 1990-х років, які зазвичай були організовані рухівцями; і групу домашнього кіно, у якому зображений відпочинок у колі сім’ї, друзів та колег.
Усі кінофільми були зроблені Сєровим Миколою.
З епізодів кіноплівок з політичним сюжетом видно тогочасні плакати, заклики та символіки, наприклад, радянську символіку на параді в честь річниці Жовтневої революції на початку 1980-х років. На такі заходи активно залучали робітників й службовців Костянтинівського хімічного заводу, електричного цеху. А під час загальної першотравневої демонстрації в Костянтинівці в 1991-му році на кіноплавках можна помітити плакати з написами "Народний Рух за суверенну Україну", "...Свободу Степану Хмарі". Представники Народного руху України часто влаштовували мітинги на початку 1990-х років у Донецькій області, а саме у Донецьку та Костянтинівці. Сєров Микола був активним учасником усіх цих подій, паралельно фільмував це на свій кіноапарат.
Інша частина колекції - домашня зйомка на дозвіллі: прогулянка родини містом, відпочинок за містом, пікнік на природі. У ній загалом зображені пейзажі природи, побут сім’ї та сільська місцевість, яку часто відвідувала сім’я Миколи Сєрова у свій вільний час. Також у колекції Сєрова Миколи присутні епізоди з відпочинку працівників та робітників заводу, зазвичай вони святкують разом дні народження когось з працівників або ж загальні національні свята. Крім того у кіноколекції присутній окремий один епізод у квартирі Миколи Сєрова.
Загалом в кінофільмах Сєрова різні за сюжетом епізоди, які до того ж відбуваються у різні пори року, нерідко є з’єднаними разом. Усі фільми є німі.
Микола Панасович Сєров - колишній робітник Костянтинівського хімічного заводу, який під час періоду радянської влади був активним учасником національних рухів у Донецькій області. З 1989 року брав участь в створенні РУХа, ТУМа, Просвіти. Займався розповсюдженням українських газет, листівок та символік, а також організацією мітингів та протестів, власне, він був учасником Помаранчевої революції на Донеччині в 2004 році. Зокрема Сєров Микола є членом Конгресу українських націоналістів
Родина Миколи Панасовича по маминій та татовій лініях була свідком, але й також жертвою радянського терору, через що його цікавить дослідження як особистих матеріалів, так і загалом архівів свого краю. Як зазначає щодо причини його зацікавлення Микола Сєров: “Тут, певно, не тільки ген непокори, а клич певний зіграв свою роль. Багато в чому зіграла мати, Корнієнко, сім’я якої була розкуркулена, і її батьки, а мої діди по материнській лінії з Луганщини. Село Білокуракине. Вони загинули. Були розкуркулені в 1930ті, а вже в 1933 загинули від голоду. Загинуло все село Білокуракине. Мати зосталася (вона була сама менша) сиротою”. Також він додає, що його “дід загинув в Першу світову війну по батькові. Батько у Фінську воював. Армія, потім Фінська, потім вітчизняна. Відбивав для Росії Кольський півострів… За що вибачаюсь перед фінським народом… Так що, можливо це зіграло роль”.
У 2012 році Микола Сєров активно зацікавився краєзнавством Донеччини і згодом вступив у Національну спілку краєзнавців України. Він вивчав матеріали Костянтинівського пляшкового заводу та з Київські та Донецькі архіви. Також він був головою Костянтинівської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.
