Колекція Львівської обласної організації Українського товариства глухих (УТОГ) містить фотоальбоми та матеріали, які висвітлюють історію та діяльність Товариства з середини 1940-х – до початку 2000-х рр. Фотоархів львівського осередку нечуючих містить фотозвіти з культмасових та спортивно-оздоровчих заходів.
Окрему частину колекції складають сто двадцять один кінофільм, відзнятий у період 1955–2000 років на плівку формату 16 та 35 мм учасниками кіностудії при Львівському будинку культури Українського товариства глухих – Народної самодіяльної студії "Каменяр", яка діяла з середини 1960-х років під керівництвом Мирослава Максимовича.
Фільми колекції тематично можна поділити на соціально-побутові та політичні. Проте цей поділ є доволі умовним, адже радянській ідеології не було відоме відокремлення приватного від публічного, а всі сфери життя громадян підкорювалися єдиній меті – досягненню комунізму. СРСР вдавався до показової інтеграції нечуючих у суспільство через освіту, працевлаштування та соціальну підтримку. Проте реальної рівноправності вони не отримували: використання жестової мови навіть у спеціалізованих інтернатах було обмеженим, здобути професію можна було лише з обмеженого переліку промислових або технічних спеціальностей, а робота на підприємствах УТОГ була для більшості нечуючих єдиним варіантом працевлаштування. Тому випуски кіножурналу "Наше Життя" присвячені переважно діяльності навчально-виробничих підприємств у сфері швейного, меблевого виробництва, склоробства, металообробки та приладобудування.
Соціально-побутові епізоди кіноплівок зображують життя, дозвілля, подорожі та відпочинок нечуючих, святкування та урочистості, спортивні заходи, виступи самодіяльних колективів. Водночас вони підкреслюють соціальну ізоляцію нечуючих у радянські часи, адже всі республіканські огляди художньої самодіяльності або спортивні змагання відбувалися лише всередині спільноти організацій УТОГ.
Кінофільми з політичними сюжетами містять епізоди про звеличення подвигу Великої Вітчизняної війни, героїв соціалістичної праці, з мотивами дружби народів. Частину колекції складають фільми-портрети про ветеранів війни та праці. Деякі кіноплівки є фільмокопіями, розтиражованими для поширення з ідеологічно-виховною метою між організаціями УТОГ.
Художні фільми кіностудії, незважаючи на високий рівень художньої майстерності та поетичності, є індоктринованими комуністичною ідеологією, імовірно, з огляду на тогочасний культурний контекст і цензурованість. Вони зображують боротьбу з поневолювачами – польськими панами (Шляхами ленінської "Искры" (1970), "Пʼять днів з безсмерття" (1972)) або німецькими загарбниками ("Роки життя" (1967)) – та долю поневолених, яка покращується з приходом радянської влади. Виконавцем головної ролі у більшості кінострічок був актор Народного театру Володимир Курилас, маляр Львівського вагоноремонтного заводу. Декілька кіноплівок колекції присвячені власне учасникам Народної студії "Каменяр" та відзняті в стінах кіностудії.
У доробку студії є експериментальний фільм, виконаний у техніці колажу та анімації, а також комедійна замальовка детективного жанру.
Здобуття Україною незалежності значно розширило тематичні межі для творчої діяльності студії. Так, у її фільмах з’являються релігійні сюжети ("Воскресіння").
У колекції є зйомки з таких міст: Львів, Одеса, Ялта, Жиліна, Трускавець, Баку, Ташкент, Підкамінь, Самарканд, Славське, Тбілісі, Київ, Українські Карпати, Пловдив, Стара Загора, Броди, Харків, Варшава, Сімферополь, Олесько, Куопіо, Дрогобич, Стрий, Сколе, Донецьк, Єнакієве, Пуща-Водиця.
Фільми передано на оцифрування Львівським обласним центром культури і дозвілля УТОГ у межах проєкту "Збереження української спадщини аматорських та домашніх фільмів", реалізованого за підтримки The Modern Endangered Archives Program.
