У колекції є фотографії з перших фотоательє в Бахмуті, які з’явилися на початку 1870-х років. Це зразки продукції місцевих фотоательє Розалії й Давида Мерейнес, Леона й Ісаака Гриліхесів, Герша-Лейби Бродського, Єфима Львова, Михайла Іцковича, Емануїла Білоцерковського, Лазаря Хадака. Всі бахмутські фотоательє належали євреям, що характерно для Катеринославської губернії, яка входила до “смуги осілості”.
Жанрово фотографії є портретами містян і селян, представників різних професій і суспільних станів, дорослих і дітей, родинні групові фото. Крім них, видові зображення різних куточків міста, його історичних будівель, частина з яких була знищена в роки Другої світової війни, а частина постраждала під час повномасштабного вторгнення Росії з 2022 року.
Іншою частиною колекції є 49 фотографій німецького військового 1941–1943 років, які були передані Бахмутському краєзнавчому музею німецькою родиною за сприяння професора Лео Ензеля та краєзнавиці з Бахмута Наталі Жукової.
Більшість фотографій відображає побут військових Люфтваффе в Бахмуті. Кілька фотографій зроблені в Слов’янську, Полтаві, Барвінковому. П'ять фотографій зроблено в місцях, які визначити не вдалося. Фотографії зображують проживання, побуту та щоденні практики військових поза виконанням бойових задач, показують промислові об'єкти, пам’ятники та краєвиди Бахмута, є груповими та індивідуальними портретами військових. Частина фотографій показує складові нацистського терору: примусову працю євреїв, повішеного партизана, спалені і руйновані будівлі; фото біля гіпсової штольні — одного із місць Голокосту в Бахмуті. Підписи на звороті фотографій детальні, вирізняються фронтовим гумором та містять прізвища деяких військовослужбовців.
Локації на фотографіях ідентифікували краєзнавиця з Бахмута Наталя Жукова, старший науковий співробітник Бахмутського краєзнавчого музею Григорій Соколовський, виконувач обов’язків директора цього ж музею Ігор Корнацький та знавець гірничопромислової історії сходу України Михайло Кулішов. Їхні коментарі додані до опису фотографій.
