Колекція релокованої через анексію Криму мешканки Севастополя містить фотографії і слайди з сімейного та знайдених архівів. Переважна більшість фотографій приватного архіву пов'язана з рідними Оксани Авраменко по материнській лінії та охоплює період від 1959 до 1990 року. Світлини з сімейних архівів невідомих власників були знайдені батьком Оксани.
Колекція фіксує моменти приватного та професійного життя родини Шалте, та пов’язаної з нею осіб, у контексті пізньорадянського повсякдення. Частина світлин являє собою сімейні портрети, зроблені під час відпочинку, поїздок і прогулянок, зокрема на тлі архітектурних пам’яток Севастополя та Південного узбережжя Криму, подекуди в жанрі сувенірного фото на згадку, виконаного професійними фотографами. Інша частина фото пов’язана з діяльністю дошкільних закладів, у яких бабуся Оксани, Зінаїда Шалте, обіймала посаду виховательки, а згодом завідувачки. Знімки висвітлюють дитячі свята у приміщеннях садка та перебування вихованців на пляжі.
Слайди колекції відзняті батьком Оксани на слайд-плівку ORWO фотоапаратом "Зенит-ЕТ" протягом 1990–1995 років. Вони містять фотофіксацію весілля та відпустки, позування в інтер’єрах квартири у Мурманську батьків Оксани, її дитячі роки в Севастополі.
Імена батьків Оксани Авраменко в архівних описах анонімізовано з міркувань безпеки осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
Основу матеріалів з приватних архівів невідомих осіб становлять групові та індивідуальні портрети, відзняті протягом 1955–1989 років. Значна кількість фото пов’язана з фіксацією сімейного та молодіжного дозвілля, весіль і застіль, відпочинку біля моря. Виразною є присутність військово-морської тематики, зокрема портрети моряків, курсантів. Окремий тематичний блок утворюють фотографії, пов’язані з дитячим табором "Артек", які висвітлюють табірні збори, спортивні заходи та екскурсії.
Значну частину колекції складає приватний архів Олександра Тимофєєва з 266 фотографій і 13 документів, який було знайдено в залізній валізі за декілька кілометрів від мікрорайону проживання його власника в Севастополі. Дитинство автора "осиротілого" архіву пройшло у військових поселеннях Грузинської РСР та Московської області, а студентські роки — у Новосибірську. 1983 року Олександр переїхав до Севастополя, і відтоді його подальша доля невідома. Фотоматеріали зображують дитячі та шкільні роки; студентське життя із застіллями у гуртожитку, туристичними походами, працею у будівельних загонах; службу в армії. Документи складаються з довідок з місця навчання, посвідчень дружинника, вітальних телеграм, запрошень на зустріч випускників, авіа- та залізничних квитків.
У колекції представлені 83 фотографії зі знайденого у Севастополі приватного архіву Зінаїди Павлівни Драченко (1953–?). Уродженка села Ропово Миколаївської області, провідниця пасажирських вагонів, у 1973 році розпочала службу кухарем у військових частинах Чорноморського флоту ВМФ СРСР у Севастополі. 1986 року народився син Сергій, тоді ж Зінаїді присвоїли звання старшого кухаря військового харчування. Протягом служби перебувала в центрі звʼязку та будівельному батальйоні. 1994 року вийшла на пенсію. Більшість світлин архіву — портрети моряків, адресовані Зінаїді "на довгу памʼять". Частина зображує весільні урочистості друзів та екскурсійні подорожі містами Росії. Інша частина — дитячі та шкільні роки сина.
