Усні розповіді
- ID:
- 39225
- Опис:
-
Інтерв’ю з уродженкою м. Львова, мешканкою села Глібів Гусятинського району Тернопільської області. Розповідь розпочала розлога нарація оповідачки про родину і дитячі роки. Війну в вересні 1939 р. вона зустріла у Львові й ділилася про це своїми дитячими враженнями. Її батьки були приїжджими в місті найманими робітниками. З огляду на матеріальну скруту родина незадовго переїхала на батьківщину батька – до Глібова. В нарації скупі спогади про німецьку окупацію продовжила оповідь про повоєнну скруту, сімейне життя, нестерпне оподаткування селян і важку працю в колгоспі, а також острах життя в «сталінські часи». В частині зі запитаннями інтерв’юерки детальніше йшлося про свекора-очільника села за німецької окупації та його арешт й заслання до Сибіру після війни, повоєнне життя в селі. З розповідей місцевих жінка ділилася історією про польського землевласника, його втечу від червоноармійців і пограбування маєтку. Окрема сюжетна лінія розмови ‒ Голокост у Глібові та околицях. Жінка згадувала про голод 1946‒47 рр. і людей із-за Збруча в пошуках поживи. Уривками йшлося також про українських переселенців з Польщі та депортацію поляків після війни, односельчан-емігрантів у Канаді.
Запис було здійснено в Глібові. Інтерв’юерка – Вікторія Куделя-Свйонтек. - Колекція:
- Соціальна антропологія заповнення пустки: Польща й Україна після Другої світової війни