Щоденник Анастасії Боднарук

Анастасія почала вести онлайн щоденник від початку війни і продовжувала записи до початку квітня 2022 року. Це доволі детальний щоденник, у якому є багато рефлексій щодо емоцій, тілесності та різного стану тривожностей, які переживає людина у часи важкої кризи. Авторка змушена була виїхати з України і наприкінці 2023 року все ще перебувала у Європі. Анастасія також створила багато зображень і продовжувала співпрацювати з цим архівом восени 2023 року, записавши 20 інтерв'ю у своїх друзів, під час яких вони ділилися снами та тим, як проживають нічну пору в часи війни. Одна із картин авторки потрапила на обкладинку книги, що вийшла як одне з підсумувань цього проекту.

Цей короткий щоденник допомагає зазирнути у життя Олени впродовж березня 2022 року, коли вона була змушена переїхати з Києва у Івано-Франківськ. Багато українців на початку війни не лише виїздили в Польщу та за кордон, але й намагалися знайти безпечні місця в українських Карпатах. Також помітно, що для Олени в цей час стало актуальним питання не лише безпеки чи тривоги, але й використання української мови.