На плані показано територію міста з передмістями та приміськими селами після знесення оборонних стін довкола Середмістя. План не датований.

Оскільки, на мапі показано будівлю Стрільниці та будівлю казарми на Замарстинові, можна припустити, що він відтворює урбаністичне середовище характерне для міста кінця 1820-х років.

План підписано Бляймом, Майхровічем, Лянгом та Галінскім (Blaim, Maichrowicz, Lang, Galinski).

При аналізі помітно значно точніше виконання плану та передачі рельєву місцевості. Нова техніка виконання планів в Австрійській імперії була запровадження після 1806 року коли розпочато другі обміри території Галичини для військових потреб [11], c. 22

Легенда:

• У правому верхньому куті розташовано назву "План міста Лемберга з його передмістями і зовнішніми кордонами" (Plan der Stadt Lemberg mit ihren Vorstädten und äußersten Gränzen).
• У правому нижньому куті вказано прізвища, ймовірно, членів комісії, котрі погоджували видання плану. Текст розчитати не вдалося (Gezeichnet von Blaim, Maichrowicz, Lang. Beschrieben [von] Galinski).
• У правому нижньому куті розміщена мірна лінія (Maastab von 500 Wiener Klaftern).
• У лівому верхньому куті міститься символ орієнтації за сторонами світу.
• У правій частині розміщено перелік із 110 об'єктів позначених літерами на плані та згруповананих за дільницями міста.
• У лівому нижньому куті розміщено схему поділу міста на передмістя та пояснення умовних позначень на плані:
• "Територія міста чи так зв. Середмістя" (Stadt Teritorium).
• "Галицьке передмістя або перша дільниця межі якої окреслені штрих пунктиром з лінією чорного кольору" (Der Halitcher Vorstadt oder 1-tem Viertel).
• "Краківське передмістя або друга дільниця межі якої окреслені штрих пунктиром з лінією червоного кольору" (Der Krakauer Vorstadt oder 2-tem Viertel).
• "Жовківське передмістя або третя дільниця межі якої окреслені штрих пунктиром з лінією жовтого кольору" (Der Zolkiewer Vorstadt oder 3-tem Viertel).
• "Бродівське передмістя або четверта дільниця межі якої окреслені штрих пунктиром з лінією оранжевого кольору" (Der Broder Vorstadt oder 4-tem Viertel).
• З північного боку: "Межі земель сіл Збоїська і Замарстинів" (Gränze mit den Gründen der Dörfer Zboisk und Zamarstynow) та "Межі земель села Клепарів" (Gränze mit den Gründen des Dorfes Kleparow).
• З західного боку: "Межі земель села Білогорще" (Gränze mit den Gründen des Dorfes Bilohorzczer) та "Межі земель села Сигнівка" (Gränze mit den Gründen des Dorfes Signiuwka).
• З південного боку: "Межі земель сіл Кульпарків і Сокільники" (Gränze mit den Gründen der Dorfer Kulparkow und Sokolniki), "Межі земель села Зубра" (Gränze mit den Gründen des Dorfes Zubrza), "Межі земель села Козельники" (Gränze mit den Gründen des Dörfes Kozielniki), "Межі з Сиховом" (Gränze mit Zichow).
• З східного боку: "Межі камеральних володінь Винник" (Gränze mit dem Cammeral Gut Winniki), "Межі земель Лисинич" (Gränze mit Lesienic), "Межі земель села Кривчиці" (Gränze mit den Gründen des Dorfes Krzywce), "Межі земель села Знесіння" (Gränze mit den Gründen des Dorfes Zniesienie).

Характеристика карти:

• Карта виконана в техніці кольорової літографії.
• На плані показано детальну конфігурацію окремих будівель.
• Нумерація забудови відсутня.
• Межі передмість позначено пунктирними лініями різного кольору.
• На зовнішніх межах дільниць міста розміщено назви околичних сіл та територій та лінією позначено умовний кордон при переході якого сплачувалось мито "Maut Linien Graben".
• Усі назви об'єктів на плані позначено німецькою мовою.

Топоніміка карти:

Після сакральних споруд найбільша кількість об'єктів позначених на плані показує адміністративні будівлі, казарми та інші споруди військового призначення. Більшість вулиць зосереджено в Середмісті, а на передмістях показано основні дороги двох типів (strasse; chausse).

На плані представлено заклади культурного призначення (семінарії, школа, бібліотека, театр), господарські споруди (склади, бійня), лікувальні заклади, діючі кладовища і т. ін.

Окремо слід відзначити демонстрацію таких об'єктів як:

• каменоломні у північній частині міста (Stienbrüche).
• рогатки довкола меж міста (Linienmaut).
• одна синагога в межах міста та одна на передмісті (Betthaus).
• залишки оборонної стіни (Wall).

Невідповідності та неточності на карті:

• Будівлю Митної адміністрації позначено з підписом "Die Bankal Administration".

Характеристика міста:

На плані показано зміни урбаністичного середовища міста після ліквідації залишків фортифікацій довкола Середмістя. 

Починаючи з 1811 року в місті проведено заходи щодо покращення вигляду та функціонального призначення територій вивільнених після знесення оборонних мурів та валів. Сполучено сучасні вулиці Вірменську та Лесі Українки; продовжено вулицю Сербську через Бернардинський сад, що покращило комунікацію між містом і передмістями. Засипано оборонний рів вздовж сучасної вулиці Підвальної та прокладено нову дорогу через вали [9], c. 442. 

У 1816 в місті розпочалися роботи по впорядкованнню території на місці розібраних фортифікацій під керівництвом губерніального радника Райценгайма (Reitzenheim). Вздовж колишніх оборонних мурів біля течії р. Полтви висаджено дерева та впорядковано прогулянкову ділянку. В 1821 р. завершено розпланування Верхніх або так зв. Губернаторських Валів. В цьому ж році тут збудовано палац до якого перенесли резиденцію губернатора Галичини [18], c. 61-62; [9], c. 444.

У 1820 р. на узгір'ях гори Вроновських (góra Wronowskich) поблизу Пелчинського ставу (staw Pełczyński) розплановано прогулянкові доріжки. На березі ставу з ініціативи генерала кавалерії Фреснеля (Fresnel) у 1821 році збудовано будинок Військової школи плавання [18], c. 62; [9], c. 446.

У 1821 р. на південному-сході міста Ян Дієстл (Jan Diestl) придбав територію так зв. Венглінського лісу (Węgliński lasek) на якій було облаштувано парк, відомий під назвою Погулянка (Pohulanka) [25], c. 384;

З опису міста Ходиніцького (Chodynicki) дізнаємося, що у 1801 р. розпочалося освітлення вулиць міста. В наступному десятилітті започатковано роботу по вимощенню бруківкою вулиць і доріг та їх подальше утримання [9], c. 443-444.

Чисельність мешканців міста станом на 1823 рік становила 48 276 осіб. З кінця 20-х до початку 30-х років спостерігається зменшення кількості населення міста через епідемії холери [19], с. 35, 113.

У 1821 р. кількість будинків у місті становила 2 478. Для першої половини ХІХ ст. для міста характерна екстенсивна забудова, а також початок інтенсифікації процесу перебудови будівель із збільшення їх поверховості [19], с. 31.

Автор: Сергій Терещенко