Краківською брамою, розташованою у збігу вулиць Лесі Українки та Краківської, можна було вийти на північ від міста, де поруч з однойменною площею, на Краківському передмісті, було передміське гетто. Його центральна частина була обрамована вулицями Божничою, Ашкенази, Овоцовою та площею Зерновою (тепер відповідно, вулицями Сянською, Старою, неіснуючою від 1992 р. Овочевою, яка з’єднувала вул. Стару та Підмурну, площею Зерновою).
Саме тут була розташована найстаріша синагога Краківського передмістя - Велика передміська синагога. Через своє розташування поза міськими мурами вона неодноразово була зруйнована чи спалена, отже, кожного разу відбудовувалася. Так, 1623 (1620) р. повністю згоріла бібліотека та інтер’єр синагоги разом із дахом та численними оздобами. Пожежа знищила ціле гетто, разом із великою кількістю дерев’яних будинків. За дозволом короля Зигмунта ІІІ та архиєпископа Прухницького 1632 р. синагогу відбудували. Це була єдина мурована споруда передмістя, через 16 років, під час облоги міста Богданом Хмельницьким, вона знову була спалена. У 1664 р. відбудована синагога утретє була спалена вихованцями Єзуїтської колегії.
Пройшов час і в листопаді 1918 р., під час польсько-української війни, вона знову була опоганена. Над спаленою 1918 р. капітеллю була розташована таблиця з написом: «На пам’ять про пожежу, яка вибухнула в дні погрому 19 кіслев і записана в синагогальному пінкасі». Джерело: «Путівник по єврейських пам’ятках м. Львова…» Д-ра Якуба Шалля. Львів, 1935 рік. С. 37-39, 55-56.