Трикутна площина другої центральної площі міста розташована між вулицями Коперника, Тімірязєва (тепер вул. Вороного), проспектом Шевченка, площею Галицькою, вулицями Валовою, Комсомольською (тепер вул. Братів Рогатинців), Фрунзе (тепер вул. Староєврейською), Театральною та 1 Травня (тепер пр. Свободи). Простір майбутньої площі вивільнився зі знесенням давніх оборонних мурів наприкінці XVIII ст. і 29 липня 1843 р. урочисто відкрито площу, яка отримала назву на честь ерцгерцога Фердинанда д’Есте, губернатора Галичини в 1832–1846 рр. Після згасання святоюрських ярмарків у середині ХІХ ст. були спроби влаштування ярмарків на новостворених міських площах, в тому числі і на площі Фердинанда, однак площа так і не стала міським ринком. У 1862 р. в центрі площі на місці криниці поставлено мармурову фігуру Матері Божої, від цього часу вона отримала назву Марійської. В 1904 р. криниця з фігурою Діви Марії перенесена на своє теперішнє місце, з технічних причин поступившись місцем пам’ятнику поетові Адаму Міцкевичу. Після ІІ Світової війни фігуру Діви Марії усунули з фонтану, а в 1951 р. після зміни декору фонтан знову діяв. Площа на фотографії брукована, на ній вже немає колій електричного трамваю кількох иаршрутів, що перетинали центральну частину міста в 1894-1951 роках, але немає і тролейбусів – перший тролейбус сполучив вокзал із центром міста у 1952 р. Центр міста ще не заповнений машинами, це можна зрозуміти за поведінкою людей, які спокійно йдуть по дорозі або переходять площу. Височать електричні ліхтарі старого зразка, що органічно вписуються в ансамбль площі, а тополі навкруги пам’ятника зберігають пірамідальну форму.
