У 1921 році було створено вулицю 29 Лістопада-бічну. Активна розбудова цієї дільниці почалася від 1907 року, після прокладення трамвайної колії маршруту HL (Гетманьска-На Байках-29 Лістопада), а від кінця 1910 р. - маршруту UL (29 Лістопада-Високий замок). В 1933 р. вулицю назвали на честь видатного польського поета Ципріана Норвіда, саме в ці роки затишну вулицю почали забудовувати комфортними особняками, в післявоєнний час будинки такого типу отримали неофіційну назву "люксів" і досі користуються великим попитом. Під час німецької окупації 1941-1944 рр. вулицю досить пізно (в 1943 р.) перейменували на Граф Люкнергассе, а в липні 1944 р. знову була повернута назва вул. Норвіда. Наприкінці 1945 р. її назвали Алтайською, можливо, через значну віддаленість від центру міста, а озера Франца, розташовані між теперішніми вулицями Коновальця та Чупринки, почали називати Алтайськими озерами. Остання назва цієї вулиці - вул. Гординських, на честь Ярослава та Святослава Гординських. На зображенні - останній будинок вулиці Алтайської, розташований на непарному боці, перед дорогою до озер. В середині 1950-х років в центральному московському гумористичному журналі "Крокодил" була надрукована фотографія цього особняка з гнівно-саркастичною статтею про його мешканця (власника?), дантиста, який дозволив собі, займаючись приватною практикою, нагромадити значний (щоправда, невідомо - який) капітал. Приватна практика в умовах соціалістичного ладу, прямуючого до комунізму, закінчилася повною конфіскацією майна, в тому і особняка. З того часу в будинку розташували дитячий садочок "Грибочок", який існував до часів незалежної України. В початковий період приватизації дитячий садок було закрито, незважаючи на гостру потребу в дошкільних дитячих закладах. Тепер значно перебудований в стилі "євроремонту" особняк становить приватну власність.