Одна з найстаріших вулиць, Вірменська, існує від близько 1444 р.; її найстаріша частина від вул. Театральної до Краківської мала назву вул. Пекарської від цеху пекарів, що тут містився; з 1792 р. — вул. Академічна або Університетська від поблизького університету; від 1871 р. до липня 1944 р. — вул. Ормянська, з перейменуванням під час німецької окупації на Бюргерштрассе. Від 1946 р. і досі вона має назву Вірменської; в цьому році під однією назвою було об'єднано три вулиці. Частина вулиці, розташована між Краківською та Підвальною з кінця XVII до першої половини ХІХ століть називалася Ормянською, Ормянською вищою, Ормянською старою, Ормянською великою. Та ж частина, яка розташована між проспектом Свободи та вул. Театральною, утворилася в 1895 р. і отримала назву вул. Дзєдушицькіх - від поблизького Природничого музею, дару Львову від його фундатора, графа Дзєдушицького. Під час німецької окупації міста вона мала назву Вельфенштрассе, а з липня 1944 - Ормянської. Головним акцентом давньої вулиці, звичайно, є Вірменський Собор Успення Пресвятої Богородиці — вік його первісної споруди сягає XIV ст., коли Львів визнано столицею вірменського єпископства. Упродовж століть собор багато разів перебудовувався та реставрувався, з чим пов’язані імена відомих польських архітекторів та художників Францішека Мончинського, Юзефа Мегоффера, Вітольда Мінкевича, Яна Генрика Розена. Вздовж південного фосаду Вірменської церкви у подвір'ї простягається аркада, збудована у 1437 р.; вона була значно перебудована у 1908 р. Праворуч видніє паркан, заклеєний рекламами та афішами, він закриває ділянку, утворену після зносу близько 1930 р. застарілих давніх будинків № 6 та 8. Після ІІ світової війни на цьому місці недовгий час містився спортивний майданчик, згодом - дитячий. Близько 2010 р. виникла загроза брутальної забудови ділянки, що простоює, безликим, невідповідним середовищу готелем і тільки пильність громадскості зупинила забудову.
Ключові слова:
Вулиця, архітектура, житлова забудова, церква, дзвіниця
