Православна церква Cв. Великомученика Георгія Переможця на вул. Францисканській, 3 (тепер вул. Короленка) збудована в неовізантійському стилі в 1898-99 рр. львівським архітектором Вінценти  Равським за планами віденського архітектора Густава Захса на місці давньої дерев’яної каплички, існуючої на цьому місці від 1856 р.<br /> Визначний історик архітектури Тадеуш Маньковський писав 1928 р.: "...Давня каплиця не має рис східної архітектури. Її характеризує, скоріше, класицизм форм, рідкісні для Львова йонічні капітелі колон та пілястрів, що прикрашають портал та наріжники фронтальної стіни. Якби не башточка із дзвоном та хрести, її вигляд нічим бі не показував, що будинок служить цілям релігійного культу східного обряду..."<br /> Після прийняття Унії у Львові не було православних церков. З початком австрійського володарювання та скасування великої кількості католицьких орденів імператор Йосиф ІІ надав дозвіл на створення у Львові православної громади. Майже до середини ХІХ ст. богослужіння відбувалися в приватних будинках, навіть у неіснуючому тепер будинку на розі вулиць Широкої та Оссолінських (тепер вул. Коперника і В. Стефаника), що належав до Національного закладу ім. Оссолінських (тепер Наукова бібліотека ім. В. Стефаника). <br />Православна громада Львова належала до Буковинської православної архидієцезії. Побудова церкви стала можливою завдяки допомозі імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа І та пожертвам православних Австрії, Росії, Румунії. 1897 р. було закладено наріжний камінь майбутньої церкви, у 1901 р. вона вже була збудована та освячена. Інтер'єр церкви декорований віденськими художниками Ф. фон Щиллером та К. Формундом (іконостас), розписи пензля К. Йобста. <br />Від 1946 р. храм належить до російської православної церкви, від 1992 р. це Кафедральний собор Львівської єпархії Української православної церкви московського патріархату.