Костел св. Петра та Павла Апостолів ордена Єзуїтів збудовано в 1610–1635 рр. Його будівничим був італійський єзуїт, генеральний архітектор ордена в Польщі Джакомо Бріано. У 1744-1746 рр. за проектом Себастьяна Фесінгера був споруджений головний вівтар, оздоблений фігурами патронів ордену Св. Ігнатія Лойоли, Св. Францішека Ксаверія, Св. Станіслава Костки та Св. Алоїза Гонзаго. В костелі містились три цінні пам’ятки, що походили з первісного дерев’яного костелу, серед яких була Ікона Матері Божої Утішительки — одна з п’яти копій образу з каплиці Боргезе Мадджоре, створена за дозволом папи Пія V (1566–1572 рр.). Поруч із костелом був збудований монастир і колегія, які неодноразово перебудовувалися. 1773 р. орден єзіїтів був скасований австрійською владою. Єзуїти покинули свою львівську резиденцію, в приміщеннях було розташовано австрійські офіційні установи, а костел, найбільший у Львові, став гарнізонним. В радянський час він використовівався як склад, зокрема, як книгосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Існуюча на фотографії огорожа вказує місце розташування першого львівського світського пам’ятника гетьману Станіславу Яблоновському, який колись стояв у подвір’ї Єзуїтської колегії, згодом – на Гетьманських валах, а від 1930 р. в центрі маленької площі (тепер пл. С. Яворського) перед головним входом до костелу Св. Петра і Павла. Наприкінці 1940-х років пам’ятник безслідно зник, розділяючи долю майже всіх дорадянських львівських пам’ятників.
Ключові слова:
Костел, вулиця Театральна, площа Трибунальська, огорожа, люди
