Вид на костел Св. Єлизавети з північно-західного боку. Костел Св. Єлизавети споруджено в 1903-1911 рр. на давній площі Солярні (назва походить від складів та гуртовень солі, які були тут розташовані), яка отримала цю назву в 1871 р. В 1916 -1941 рр. площа мала назву на честь архієпископа Ю. Більчевського, від 1944 р. її назва - пл. Кропивницького. Цікаво, що львів'яни її завжди називали і називають площу Привокзальною. Псевдоготичний костел Св. Ельжбети споруджений за конкурсним проектом архітектора Теодора Тальовського, у виконанні розрахунків брав участь відомий інженер Кароль Ріхтманн, будовою керував архітектор Ян Новорита. Кошти, необхідні для будови костелу, були зібрані доброчинними внесками львівських залізничників. У декоруванні костелу брали участь такі відомі львівські митці як живописець Казімєж Сіхульський. скульптор Петро Війтович, архітектори та скульптори Яніна Райхерт-Тодт, Людоміл Дюркович, Юзеф Шостакевич, Вавжинець Дайчак, Ядвіга Городиська. Остання Служба Божа відбулась в костелі в травні 1946 р. З цього часу він стояв, поволі руйнуючись, час від часу його використовували як склад. В середині 1960-х років , в часи тотального знищення культових споруд, у присутності великої кількості львів'ян з верхівок костелу були усунуті хрести. У 1990-х рр. споруду прийняла громада греко-католицької церкви Святих Ольги та Єлизавети, Тільки 19 травня 1994 р. 400-кілограмовий хрест храму повернувся на 100-метрову висоту вежі.
Ключові слова:
Площа, костел, архітектура, транспорт, тролейбус, люди
