Національний заклад ім. Оссолінських - вид з боку вул. Коперника на давній костел кармеліток Св. Агнєшки. У сквері перед закладом височить колонна, увінчана скульптурною фігурою Діви Марії. Невідома дата її спорудження та автор, однак присутність колони на картах Львова першої чверті ХІХ ст. дозволяє припустити, що колона стояла на цьому місці ще в часи існування костелу Св. Агнєшки. У 1817 р. Єжи Максиміліан Оссолінський, відомий бібліофіл, префект Цісарської Народної Бібліотеки у Відні, придбав згарище монастиря св. Агнешки в підніжжі в підніжжі гори Вроновських з метою побудови будинку для розміщення збірки книг та старожитностей, що призаначалася для широкого вжитку львів'ян. Перший проект перебудови споруди колишнього монастиря для потреб майбутнього Закладу ім. Оссолінських опрацював віденський архітектор Пьєтро Нобіле. У 1827–1830 рр. будовою керував капітан інженерії австрійського війська, майбутній генерал Юзеф Бем. Покармелітський будинок перебудовувався до 1850 р. за участю архітекторів Йогана Зальцмана, Фридерика Баумана, Вільгельма Шмідта. У 1848 р. добудовано ліве крило, в якому було розміщено Музей Любомирських. Оссолінеум, національна бібліотека-архів, на довгі роки став головним культурним осередком. Він провадив також видавничу діяльність, сприяв створенню наукових товариств.
