Парадний вид площі Смольки, відомої з XVIII ст. як частина вулиці Єзуїтської чи Поєзуїтської (від фільварку єзуїтів, розташованому на місці теперішнього парку ім. І. Франка). У 1871 р. вона отримала назву пл. Ягеллонської, а в 1885 р. - пл. Смольки, ця назва існувала до липня 1940 р., з перервою на 1914-1941 рр., коли її назвали пл. 17 Вересня, та 1941-1944 рр., коли вона називалася Смолькіпляц. У 1946 р. площа отримала назву пл. Перемоги. У 1993 р. її назвали на честь відомого правозахисника генерала Петра Григоренка. Домінінтою площі був споруджений на місці давньої криниці 3-метровий пам’ятник Францішеку Смольці, політику, громадському діячеві, почесному громадянину Львова, президенту австрійського парламенту, чиє прізвище назавжди пов’язане із спорудженням Копця Люблінської Унії. Автором пам’ятника всупереч результатам конкурсу, який виграв Ян Рашка з Кракова, був скульптор Тадеуш Блотницький. В іншому випадку Т. Блотницький був автором скульптури “Світезянка” на пл. Галицькій, хоч конкурс виграв С. Островський. Комітет побудови пам’ятника Францішеку Смольці вирішив надати право на спорудження монументу не Яну Рашці з Кракова, а Тадеушу Блотницькому, оскільки останній особисто знав „творця кургану Люблінської унії” і вже виконав кілька мистецьких творів, присвячених Францішеку Смольці. Монумент було надзвичайно урочисто відкрито 8 грудня 1913 р. Комітет побудови спеціальними листівками запросив на святкування всіх послів австрійського парламенту, міністрів, членів угорських Сейму і Ради панів, Раду міста Праги, всіх послів Галицького крайового сейму. На тлі пам'ятника - монументальна споруда Акційного спілчанського банку, збудована за проектом архітектора Альфреда Захаревича в 1911 р. його ж архітектурно-будівельною фірмою. Особливістю споруди було широке застосування залізобетону. В партері містилась кавярня "Варшава".