У XVII ст. власником Бучача був Стефан Потоцький, який суттєво вплинув на розвиток міста. У 1712 р. з метою надання відповідної освіти греко-католицькому священицтву він спровадив з Литви василіян та надав їм багато привілеїв. Його ж коштом була збудована споруда монастиря; у 1753 р. коштом сина С. Потоцького - канівського старости Міколая Потоцького були збудовані нові споруди василіянського монастиря та церкви Покрови (1764). На зображенні - вид на василіанський монастир з центру міста. До монастиря веде вулиця (теперішня Міцкевича), в правій частині якої - приміщення Староства і Повітового суду. В лівій частині - будинки пошти і магістрату. В Бучачі були розташовані Староство, Повітова рада та Повітовий суд, а також поштове і телеграфічне відділення. Монастир розташований на схилах гори Федір. Центральною спорудою комплексу є церква Чесного і Животворящого Хреста, зведена на місці розібраного костелу у 1752-1761 рр. за проектом архітектора Шильцера у стилі пізнього бароко. До церкви у 1761-1771 роках добудували двоповерхові приміщення монастиря за проектом відомого архітектора Гофмана, творця Почаївської Лаври. Зліва від монастирських приміщень розташована вежа дзвіниці, збудована у у 1849-1854 роках. <br><i>Назар Кісь</i>