На перехресті декількох вулиць центра міста, всього у декількох кроках від Рінгплац (Ringplatz) (Центральної площі) знаходиться хоральна синагога, побудована між 1873 та 1877 роками у мавританському стилі архітектором Юліаном Захаревичем (Julian Zachariewicz) з Лемберга (Львова). Припускають, що ця синагога була реформованим храмом більш ліберально орієнтованих євреїв, на відміну від ортодоксальної Великої Синагоги на Синагогенгассе (Synagogengasse) в низьких цастинах міста. В той же час, храм не був реформований у сьогодняшньому розумінні цього слова: в ньому не було органа та окремого відділення для жінок. Служби проводилися німецькою мовою, загальною мовою більшості євреїв Чернівців. Задля того, щоб зібрати гроші на реалізацію проекту, найбільш видатні представники єврейської спільноти заснували Асоціацію Храму (Czernowitzer Israelitische Tempelverein), а основне фінансування надійшло від родин Цукер та Вагнер. Першій камінь було закладено у 1873 році Головним Равином Др. Ігелем та Ортодоксальним Єпископом Др. Гакманом. Під час австрійського правління євреї стали найкрупнішою та найважливішою спільнотою серед декількох етнічних груп та релігій у Чернівцях. Перед І Світовою Війною євреї складали одну третину населення міста, у 1919 році доля євреїв виросла до 47 відсотків. Храм був найбільшою спорудою серед більш ніж 70 синагог та будинків молитви у Чернівцях. Під час австрійської епохи вулиця, яка з’єднувала Храм з Рінгплац (Центральною площею) носила назву Темпельгассе (Tempelgasse). У липні 1941 року Румунія окупувала Чернівці, які належали Радянському Союзу, та разом з німецькими військами здійснила масові вбивства єврейського населення. Протягом декількох днів найвидатніші представники єврейських кіл міста, включаючи Головного Равина Авраама Марка, були винещені, а Храм було спалено. Після війни радянська влада намагалася підірвати руїни храму, але потерпіла пораску. У 1959 році колишній храм було перетворено на кінотеатр, позбавлено купола та більшості його орнаментів. Тут у хорі храму почав свою кар’єру один з найвидатніших співаків міжвоєнного періоду тенор Йосиф Шмідт. Сьогодні про цього славетного сина Чернівців нагадує меморіальна дошка всередині будівлі.

Гельмут Кусдат