<P>На поштівці зображена частина будинку резиденції православного єпископа у Чернівцх. З 1873 року він був Митрополитом Буковини й Далматії, а також головою всіх православних віруючих Габсбурзької імперії. Вражаюча конструкція була побудована між 1864 та 1882 роками та замінила стару резиденцію, збудовану ще у 80-ті роки ХVIIIстоліття. Вона знаходится на пагорбі лицем до міста. В 80-х роках XIXстоліття вершина цього пагорба за садами Резиденції отримала ім’я Габсбургсхьоє (<I>Habsburgshöhe</I>). Рухаючою силою проекту був Єпископ Євген Гакман, а архітектором був Йосиф Главка з Богемії. Необхідна сума – 1,75 мільйонів золотих – надійшло переважно з фондів православної церкви Буковини (<I>Griechisch Orientalischer Religionsfonds</I>). Ансамбль, виконаний у мавритансько-візантійському стилі, складається з трьох крил, що оточують внутрішнє подвірря; це центральна єпископська резиденція, семінарія з церквою з лівого боку та монастир з правого боку. За резиденцією єпископа знаходиться великий приватний сад. На поштівці зображений будинок семінарії та семінарійську церкву. В будинку були розташовані православна семінарія, заснована у 1828 році та теологічний факультет Чернівецького Університету, який приймав студентів з усієї імперії, південно-східної Європи та Близького Сходу. Навчання проходило переважно румунською мовою, іноді німецькою та українською. У заклада була хороша репутація; напередодні І Світової Війни тут навчалося 200 студентів. Семінарійська церква (<I>Seminarkirche</I>) Трьох Святих Ієрархів була освячена у 1882 році, а внутрішні настінні розписи були виконані віденьцем Карлом Йобстом. Черепиця даху відображає кольори та мотиви народного мистецтва Буковини. Після ІІ Світової Війни православна семінарія була закрита, єпископ переїхав до Румунії, а будинок, сильно пошкоджений під час війни, був переданий Чернівецькому Університету під його головний корпус, чим він і залишається ще й досі. Семінарійська церква використовувалася радянською владою як складське приміщення, і завдяки цьому були збережені настінні розписи та іконостас. Сьогодні церква відреставрована і є дуже популярним місцем для весіль. На поштівці також зображені люди у внутрішньому подвіррі резиденції, діти та (скоріше всього, румунський) сілянин у традиційному вбранні. <BR><I><SPAN>Гельмут Кусдат</I></P></SPAN>