На поштівці зображений Рінгплац (<I>Ringplatz</I>) (з пол. "Ринок" - "Rynek") у Чернівцях, який називався П’ята Унірії (<I>Piata Unirii</I>) за румунських часів, Червона Площа за радянських часів та Центральна Площа сьогодні. Чернівці стали столицею Буковини після анексації Австрією у 1775 році й отримали статус великого міста у 1786 році. У ті часи місто складалося всього десь з 290 дерев’яних будинків. У 1788 році будівництво з камню було звільнено від податків і перші кам’яниці були зведені у 90-х роках XVIII <SPAN>століття на площі, яку пізніше назвали Рінгплац (<I>Ringplatz</I>). Коли Імператор Франц відвідав Чернівці у 1817 році, площа вже була центром міста. У ІІ половині ХІХ ст. будинки змінили сьогодняшні триповерхові будівлі. Ратуша розташована на підвищеному південному боці площі, що підкреслює схил у напрямку північної долини ріки Прут. Тільки у 1832 році Чернівці отримали постійний магістрат (міську раду) на чоли з належним мером. У 1843 році розпочалися будівельні роботи по спорудженню ратуші на Рінгплац (<I>Ringplatz</I>); їх було завершено у 1848 році. Класицистичний будинок архітектора Андреаса Микуліча (<I>Andreas Mikulicz</I>) має башту висотою 50 м, яку використовували як сторожову вежу пожежної бригади та як годинник, який колись відбивав кожну годину. Під час австрійського правління башту вінчав позолочений двуголовий орел. Кутовий будинок, сусідній з ратушею, був побудований у віденьському Югендстилі (<I>Jugendstil</I>) (стилі Сецессії) в 1901 році як Ощадний Банк (<I>Sparkasse</I>) архітектором Х’юбертом Гесснером (<I>Hubert Gessner</I>), учнем Отто Вагнера (<I>Otto Wagner</I>). Його фасад декорований мозайкою з Зсолнайських (<I>Zsolnay</I>) майолікових плиток, яка зображує, як Буковину вітають інші землі Габсбурзької імперії. Сьогодні тут розміщаються експозиції Музею мистецтв. Наступний будинок був зведений у 50-х роках ХІХ ст. та став Румунським Народним Домом (<I>Rumänisches Nationalhaus</I>). У ХІХ столітті він також служив як особняк австрійського губернатора (<I>Landespräsident</I>); Імператор Франц Іосиф зупинявся тут під час свого візиту у 1855 році. Сьогодні тут знаходится Румунське Культурне Товариство Міхая Емінеску (<I>Mihai Eminescu</I>). Будинок на крайньому правому боці поштівки був готелем "Під Чорним Орлом" (<I>Zum Schwarzen Adler</I>), кращим готелем у місті під час австрійського правління. Сьогодні його використовує університет. Статуя Пієти перед ратушею була встановлена у 1827 році та усунута у 1923 році. Ринок, який показаний на поштівці, зазвичай проводився по понеділках та п’ятницях. Трамвай (в ті часи в Чернівцях носив назву "трамвай"), зображений на поштівці, ходив за маршрутом № 1 між залізничним вокзалом Фольксгартен (<I>Volksgarten</I>) та рекою Прут. Його було вироблено у 1908 році вагонною фабрикою Гразера (<I>Grazer Waggonfabrik</I>). Центральна Площа – це міський центр Чернівців, тут зустрічаються якнайменше сім вулиць. Плани по модернізації площі та наданню їй більш привабливого вигляду чекають на своє втілення.<BR><I>Гельмут Кусдат</I></SPAN>