Зимовий вид Пелчинського ставу. Купальня на Пелчинському ставі в підніжжі однойменної гори була збудована в 1820 р. архітектором Вільгельмом Шмідтом за планами генерала Йогана Карла Фреснеля. Тут містилась військова школа плавання, згодом - публічна, що зробило її надзвичайно популярним місцем відпочинку. Вживання назви "купальня" є більш доречним відповідно призначення, натомість назва "басейн" більш відповідна для водоймищ штучних, спеціально запроектованих. На горі, над купальнею та ставом, одна з чотирьох Максиміліанських веж львівської Цитаделі - ландшафтно-фортифікаційного комплексу, спорудженого в 1854-1856 роках га плато (320 м н.р.м.), утвореному поєднанням трьох гір: Пелчинської (Познанської), Калічої та Шембека. В спогадах Ф.К. Прека, сучасника будівництва Цитаделі - "Часи і люди", виданих у 1959 р. Вроцлавським видавництвом "Оссолінеум", є цікава згадка про її спорудження: "У Львові земляні роботи біля цитаделі постійно продовжуються; близько 300 цивільних робітників і до 200 вояків щоденно зайняті. Цивільні дістають зараз за день по 20 крейцерів, а військові по 5 крейцерів... Так званий Турецький шанець (власність спадкової маси по св. пам. Левицькому) та кілька інших посілостей з садами та площами, що входять в план, будуть закуплені. Фортеця повинна складатися з п'яти максиміліанських веж та казарм на близько тисячу людей; взагалі гарнізон фортеці мають складати до 2000 захисників. недавно вже почали класти фундаменти під одну з веж. За 5 до 6 років повинна бути готовою цитадель коштом майже мілліон зл.". Схили Пелчинської гори почали засаджувати деревами у 1870 р.