Архаїчний вид найвідомішої львівської площі - ще не збудовані кам'яниці та споруди, які остаточно надали площі неофіційний статус центральної. Трикутна площина цього неформального центру міста розташована між вулицями Коперніка, Крутою (тепер Вороного), Академічною (проспект Шевченка), площею Галицькою, вулицями Валовою, Собеського (братів Рогатинців), Боїмів (Староєврейська), Театральною, Гетьманською та Кароля Людвіка (парний та непарний бік проспекта Свободи). Великий простір, котрий пізніше сформувався як площа, звільнився зі знесенням давніх фортифікаційних мурів наприкінці XVIII ст. Саме в цьому місці височіла Фарська Бастея. Під час упорядкування майбутньої площі в 1839–1841 рр. знесено деякі давні кам’янички і розпочато засклепіння Полтви, тоді в центрі площі з’явилася криниця. 29 липня 1843 р. урочисто відкрито площу, яка отримала назву на честь губернатора Галіції в 1832–1846 рр. ерцгерцога Фердинанда д’Есте. З цього приводу в Єзуїтському Городі відбувся фестин, в якому брало участь майже все населення міста. В 1850-их роках львівська влада спробувала перетворити площу Фердинанда на свого роду торгівельний центр. Після згасання святоюрських ярмарків були спроби влаштування подібних ярмарків на новостворених міських площах, в тому числі і на площі Фердинанда, одначе, на щастя, площа так і не стала міським ринком. У 1862 р. в центрі площі на місці криниці поставлено мармурову фігуру Матері Божої, від цього часу вона отримала назву Маріацької. В 1904 р. криниця з фігурою Діви Марії перенесена, поступившись місцем пам’ятнику Адамові Міцкевичу. Майже кожний будинок чи куточок Маріацької площі відтворювався на поштівках, всі події та зміни в житті міста XIX–ХХ ст. знайшли відбиття в житті площі. Саме тут містились найстаріші львівські готелі “Жорж” (відомий від 1793 р. як заїзд “Під трьома гаками”), від 1804 р. існували готелі “Європейський” та “Французький”. На площі Маріацькій були розташовані відомі книгарні Бартоломея та Каетана Яблонських, Франца Ріхтера, Германа та Альфреда Альтенбергів, цукерні Кароля Чуджака та Казімєжа Сочека, кав’ярні “Монополь”, “Авеню”, один з першої десятки постійних львівських кінотеатрів “Байка” (пізніші назви “Геліос”, “Фата Моргана”, “Міраж”, ім. І. Франка) та надзвичайна кількість модних магазинів, редакцій газет та журналів.
Ключові слова:
Площа Маріацька, сквер, фігура Діви Марії, транспорт, ліхтарі
