Постійним і невід'ємним елементом ансамблю площі Маріацької завжди була валка карет, згодом їх замінили автомобілі. Навпроти, на західному боці площі, був розташований ряд готелів, в №2 - готель "Жорж", в №4 - "Європейський", в №5 - "Французький", так що пасажирів не бракувало. До початку діяльності кінного трамваю (1880) карети та фіакри були основним видом громадського транспорту у Львові; звичайно, якщо не враховувати омнібуса, який функціонував від 1835 року. На жаль, не вдалося визначити траси маршрутів омнібуса, відомо лише, що він їздив навіть до Винників. Ліворуч бачимо фігуру Діви Марії, що височила над криницею в сквері від 1862 р. Праворуч будівлі площі Галицької: кам'яниця №15 - споруда Галицького іпотечного банку, відома післявоєнним львів'янам як кіно "Україна"; кам'яниця №14, де в 1875-1897 роках містилась знаменита у Львові та далеко поза його межами "Польська" книгарня. Її власником був книгар Адам Бартошевич, а від 1889 р. - його колишній працівник Берл Пордес, який залишився в історії львівського книгарства як найуспішніший з книгарів Бернард Полонецький. Поважний вік фотографії (110 років!) все-таки надає можливість роздивитися деталі, а їх тут безліч. Наприклад, зверніть увагу на рекламні тумби на межі площ Маріацької та Галицької - цікава деталь міського середовища кінця ХІХ ст., а також дерев'яні портали та вітрини крамниць - в наш час простежується тенденція до відтворення такого оформлення. Між будинками №10 та 11 - перспектива вулиці Валової, де можна побачити ще існуючі будинки парного боку вулиці на місці теперішнього скверу. В одному з них, №4 - кам'яниці Бауровіча, місто традиційно орендувало приміщення для розташування тої чи іншої школи; це було типовим явищем у Львові кінця ХІХ ст. Власне в цей час міська влада масово почала споруджувати спеціалізовані шкільні будинки.