Площа Бернардинська постала в 1650 р., після часткової ліквідації міських фортифікаційних укріплень навколо монастиря Бернардинців її розширено; вона переходить в пл. Галицьку, від неї розходяться вулиці Чарнецького (тепер вул. Винниченка), Пекарська та Панська (тепер вул. І. Франка). Домінуючим об'єктом площі є комплекс бернардинського костелу та монастиря. До останньої чверті ХІХ ст. в центрі площі навколо криниці шумів так званий Зерновий Ринок. У кам'яницях навколо площі було кілька готелів: №5 - "Варшавський", №7 - заїзд "Під Оленем", "Ковальський", від 1913 р. - він мав назву "Краківський". Цей найбільший та найкомфортабельніший тогочасний львівський готель на місці давньої кам'янички було споруджено за проектом арх. Міхала Лужецького. У №6 від 1839 р. була розташована Генеральна Військова команда (назви військової установи змінювалися в залежності від епохи та державного устрою), тепер - Військова комендатура. В 1892 р. на межі Бернардинської та Галицької площ збудовано взірцевий Міський ринок (існуючий дотепер у дещо зміненому вигляді Галицький ринок).