Зимовий вид Львова - ковзанка на одному з найвідоміших львівських ставів - ставі Собка, що простягався вздовж вулиці Вулецької (тепер вул. Акад. Сахарова). Наприкінці 1920-х років його було осушено та засипано у зв'язку із житловою забудовою вулиці Вулецької. Тепер на цьому місці простягаються вулиці Кастелівка та Б. Романицького, а на місці ставу Собка - невеликий стадіон Львівелектротранс'а. Назва вулиці походить від назви дільниці та від прізвища італійської родини будівничих Кастеллі зі швейцарського міста Лугано, що оселилися у Львові наприкінці XVI ст., власників цих підміських теренів. Кастелівка — одна з найгарніших дільниць південно-західної частини Львова. Відомий план міста Ю.Хованця 1896 р. окреслює Кастелівку вулицями Кшижовою, Ленартовича, Набеляка, На Байках, хоча пізніше її умовні кордони розширилися; так, західний кордон “окреслив” підприємець Ю.Франц своєю фабрикою гіпсу на вул. Гіпсовій (кінець вул. 29‑го Листопада, тепер вул. Коновальця). Активна розбудова території почалася в останній чверті XIX ст., коли завдяки цікавому ландшафту та низьким цінам ділянок внаслідок їх заболоченості Кастелівкою зацікавилися професор архітектури Львівської Політехніки Юліан Захаревич та молодий архітектор Іван Левинський. Обставини надавали архітекторам унікальну можливість розпланування та створення великої комфортабельної міської дільниці, що і здійснили львівські архітектори Генрик Зандіг, Саломон Кайль, Марек Вайтц, Стефан Мічиньскі, Фердинанд Касслер, Домінік Вуховіч, Даніель Кальмус, Марек Ляксер, Мечислав Штадлер, Якуб Менкер.
