На зображенні італійське подвір'я Корняктівської кам’яниці (Собеського, Королівська, ) на площі Ринок, 6. Вона була збудована архітектором Петром Барбоном у 1580 р. на місці давньої Мельхіоргазівської (чи Августинівської, або ж Тарлівської кам'яниці) для львівського купця Константина Корнякта, грека з Кріта за походженням. В кінці XVI ст. купецька родина Корняктів, завдяки торгівлі угорськими та молдавськими винами, була однією з найбагатших родин у Львові. К. Корнякт придбав на пл. Ринок дві земельні ділянки, частково зніс давні будівлі та на підставі спеціального дозволу короля Стефана Баторія збудував палац в ренесансному стилі. Від 1623 р. кам’яниця була власністю кармелітів, а в 1640 р. її купила родина Якуба і Теофілі Собеських, батьків майбутнього короля Польщі. Таким чином вона і отримала назву “Дом Собеського”. В 1678 р. будинок відреставровано та капітально перебудовано королем Яном III Собеським, від того часу він став улюбленою резиденцією короля Яна; на II поверсі були розташовані королівські покої. Після смерті короля в 1696 р. будинок змінив багатьох власників; з 1804 р. він належав А. Ходкевичу, який створив велику бібліотеку, галерею малярства та нумізматичну колекцію. В 1816 р. будинок придбала графиня Г. Понінська, на її замовлення архітектор князів Потоцьких Фридерик Бауман виконав реставраційні роботи. Нарешті в травні 1908 р. будинок продано громаді м. Львова. За ініціативи та стараннями віце-президента Львова доктора Тадеуша Рутовського в кам'яниці було розташовано музей. Ухвалою Міської Ради від 6 серпня 1908 р. про влаштування в кам’яниці Собеського Національного Музею ім. короля Яна III, музей було урочисто відкрито 12 вересня 1908 р. Після I Світової війни історик Кароль Бадецький та художник Рудольф Менкицький впорядкували музейну колекцію, що надало можливість знову її оглядати. Триповерхові ренесансні арочні перекриття у видовженому прямокутнику так званого Італійського дворика відбудовані (а, по суті справи, збудовані заново) в 1926–1931 рр.
