На зображенні палата резервного шпиталя Червоного Хреста на вул. Солодовій, 6 та її пацієнти. Австрійський Червоний Хрест відкрив свої шпитальні павільйони відразу після відходу зі Львова австрійських військ, ще до того, як до міста увійшли російські війська, їх кількість відома. Павільйон №І був призначений для офіцерів, знаходився в Санаторії Червоного Хреста на вул. Личаківській, 107. Його керівником був проф. д-р Гжегож Зємбіцкі. Павільйон №ІІ призначався для поранених, був розташований у хірургічній клініці. Керівник – проф. хірургії д-р Максиміліан Герман. Павільйон № ІІІ, розташований у пологово-гінекологічній клініці, призначався для хірургічного відділу. Керівник – проф. др. Гіларі Шрамм, потім – д-р Тадеуш Валіхєвіч. Павільйон № ІV, призначений для хворих, не вимагаючих оперативного втручання (пізніше цей відділ було замінено хірургічним), знаходився в клініці внутрішніх хвороб. Керівник – д-р Е. Вайгель. Аптекою, що містилась у цьому павільйоні, керував д-р Ян Поратиньскі, власник аптеки на пл. Бернардинській, 3 (тепер пл. Соборна). Павільйон № V, хірургічний, розташували в окулістичній клініці, він частково був очним. Керівником був гінеколог д-р Рудольф Брейтер; очні операції виконували асистенти окулістичної клініки д-р Альбін Мусял та д-р Юліуш Драк. Павільйон № VІ був розташований в дерматологічній клініці. Резервний шпиталь Червоного Хреста № ІХ на вул. Солодовій, 6 було відкрито у 1915 р. В цьому будинку від 1895 р. містилось Згромадження служебниць Серця Ісусова, створене в 1894 р. у Кракові каноніком краківської катедри, професором Ягеллонського університету єпископом Пелчаром. Згромадження отримало назву Товариство Терціарок Св. Франциска; вони мали у Львові власний будинок на вул. Солодовій, 10, а згодом №6, де і був шпиталь. Тепер в цьому будинку розташована середня загальноосвітня школа №37 з поглибленим вивченням французької мови.