Інформаційно унікальна фотографія представляє момент одночасного існування на вулицях міста різних видів громадського транспорту. Щоправда, з лівого боку фотографія обрізана. Праворуч повинен бути ще й електричний трамвай. Отже, електричний трамвай, омнібус і кінний на алеї, яка веде до вокзалу. Коли Сіменс & Гальске підписувала договір з містом, однією з умов було розмежування зон кінного та електричного трамваїв або певну відстань між ними. Вулиця, що сполучає вул. Городоцьку з Головним Вокзалом, була закладена в 1876 р. Її назви упродовж десятиліть існування нераз змінювалися: Цуфарштрассе, Дорога до вокзалу, Дояздова, Алея Фоша. Ще існувала назва Залізнична Алея - можливо, неофіційна. По обидва боки алеї містились численні склади, залізничні ремонтні майстерні (паровозовагоноремонтний завод, існуючий від 1860 року дотепер), школа для дітей залізничників. Омнібус функціонував у Львові від 1835 року. На віміну від кінного та електричного трамваїв, про які не раз писалося, інформації щодо його діяльності майже немає, а існування доводить тільки ця фотографія. На першому плані, ліворуч – саме омнібус з назвою на борту та номером 12. Омнібуси курсували трьома маршрутами: І – головний вокзал – Грудецка (тепер вул. Городоцька) – костел Св. Анни – Казимирівська (тепер Городоцька) – Коллонтая (Менцинського) – Ягелонська (Гнатюка) – Ощадна каса (Музей етнографії та художнього промислу) – Карла Людвіка (проспект Свободи) – пл. Марійська (пл. Міцкевича) – пл. Галицька – пл. Бернардинська (пл. Соборна) – пл. Цлова (пл. Митна). ІІ - пл. Цлова (пл. Митна) – Личаківська – костел Св. Антонія – Верхній Личаків. ІІІ – курсував тільки в літній час: пл. Галицька – Академічна (пр. Шевченка) – Св. Миколая (Грушевського) – Зиблікевича (Ів. Франка) – Стрийська – парк Кілінського (Стрийський парк). В залежності від секції проїзду ціна коливалася від 3 до 12 центів. Омнібус припинив існування близько 1900 р., кінний трамвай – у 1908 р. і тільки електричний трамвай досі функціонує на львівських вулицях.
