Зображення
- ID:
- 2287
- Місце
- Трускавець
- Дата:
- 1901
- Техніка:
- Поштівка
- Творець
- невідомий
- Колекція
- Бібліотека Інституту Народознавства при НАНУ, Львів
- Правове регулювання
- Бібліотека Інституту Народознавства при НАНУ, Львів
- Видавець
- Леон Фельдгоф, Трускавець
- Опис
-
Вілла „Світезянка” побудована 1898 р. за проектом професора Юліуша Белтовського на замовлення Юзефа Яблонського. Будівельні роботи здійснив теслярський заклад Дегельмана. Перші десять кімнат на першому поверсі були готові вже в червні 1898 р., а восени будівництво вілли завершено повністю. В інтер’єрі налічувалося 16 житлових кімнат, їдальня, пивниця, службові приміщення. На початку ХХ ст. вілла стала власністю лікаря Тадеуша Прашіля, автора книжок про історію розвитку курорту та дослідження властивостей мінеральних вод Трускавця. Новий власник дещо змінив її вигляд. Він збільшив кількість кімнат до 19, а кухонь – до 4. Відкрита веранда при північному фасаді отримала дах. За роки радянської влади вілла також зазнала перебудов: влаштовано мансардовий дах, засклено веранди. В 1999–2002 рр. вілла була ґрунтовно перебудована із застосуванням сучасних матеріалів за проектом О. Петришин (інститут „Укрзахідпроектреставрація”), зі збереженням первісної планувальної структури і зовнішнього вигляду, і тепер є корпусом санаторію „Весна”. Вілла „Світезянка” – двоповерхова, фахверкова, тинькована, прямокутна в плані будівля, покрита мансардовим дахом. На східному фасаді на рівні другого поверху влаштований відкритий балкон-галерея. Над нею – також відкритий балкон-галерея. Південно-східний фасад будинку запроектований як ванькирна вежа, покрита окремим трисхилим дахом. Над наріжним приміщенням височить восьмигранний намет, що завершується квадратним у плані ліхтарем з невеликим куполом. До північного фасаду прилягає відкрита, гранчаста у плані веранда. Будинок освітлюється регулярно розміщеними вікнами прямокутної форми. Спілка польських шляхтичів під керівництвом графа Адама Сапєги. збудувала навпроти старої водолікарні нову двоповерхову, для першого і другого класу у т. зв. „швейцарському” стилі на 60 кабін для прийняття ванн, згідно з вказівками бальнеологічної комісії Краківського лікарського товариства, використовуючи найновіші досягнення бальнеотехніки. На другому поверсі „лазничок” містилося 25 житлових кімнат, обладнаних з комфортом, та три великі зали з відкритими балконами-галереями, що виходили в парк. На першому поверсі були приміщення для ванн. Нова водолікарня мала мармурові і металеві ванни, а старі дерев’яні ванни залишилися у „старих лазничках”, призначених для мінеральних ванн третього класу. За „новими лазничками” поставили невеликий будинок для прийняття ропних ванн. У південній околиці Трускавця (на Помірках) нові власники відкрили озокеритну шахту.
- Ключові слова:
- Курорт, вілла, архітектура, купальня
- Категорія:
- Лікарні та санаторії