Панорама Чернівців з північного заходу; найімовірніше, світлину зроблено з Вайнберґґассе. Посередині і праворуч бачимо стару частину міста – Нижнє Місто (Untere Stadt), забудова якого датується часами турецького правління. На задньому плані – сучасні райони, забудовані у 19-му і 20-му сст. На обрії (зліва направо): будинок “Делка” на Центральній площі, купол єврейського храму, вежа католицького костелу, купол православної церкви св. Параскеви та куполи й вежі резиденції православного митрополита. У нижній частині міста, відокремленій від долини ріки Прут стрімкими схилами, які подекуди майже переходять у справжні кручі, був давня єврейська дільниця. В Чернівцях ніколи (за винятком періоду Другої світової війни) не було ґето; євреї завжди вільно селилися по цілому місту. Втім, у Нижньому Місті жили переважно бідніші і релігійніші члени єврейської громади. Цю світлину, опубліковану в міжвоєнний період, коли місто перебувало під владою Румунії, було зроблено до 1910 р., коли шпилястий дах римо-католицького костелу було замінено на сучасний куполоподібний. Гельмут Кусдат
