Час заснування<br />

школи глухонімих сягає 1828 р., коли невідомий доброчинець надав первісний<br />

капітал у вигляді 15 акцій Національного банку. що дорівнювало 16000 флоринів.<br />

Вважалося, що за псевдонімом Францішек Гольд або Гольдгайм укривається особа<br />

австрійського імператора Франца І. Сучасні дослідники встановили, що анонімним<br />

доброчинцем був австрійський єпископ Ян Міхал Леонгард. 4 жовтня 1830 р.<br />

відкрився Галицький приватний інститут глухонімих Св. Трійці, де навчалися 10<br />

вихованців. Першим опікуном закладу був губернатор Галичини князь Лобковіц; першим директором<br />

(1830 - 1836 рр) - о. Ян Гоффман; першим<br />

учителем та вихователем - випускник Празького інституту глухонімих, чех Домінік<br />

Віхітіль. У 1833 р. Галицький заклад глухонімих розташувався у власній кам’яниці<br />

на вул. На Рурах, 563 (нині це будинок№11-а на вул. О.Кониського), купленій за сприяння ерцгерцога Фердинанда<br />

д`Есте, губернатора Галичини<br />

в 1835 - 1847 рр. Через невідповідність кам’яниці до потреб виховного закладу її „замінили” на земельну ділянку на вул. Личаківській, 35,<br />

де в 1841 р. було споруджено власний будинок, розрахований для прийому 60<br />

вихованців. Будинок оточував чудовий парк. розпланований університетським<br />

садівником Карлом Бауером. Парк виконував кілька функцій: -декоративну (з боку<br />

вул. Личаківської та центрального входу він мав вигляд регулярного парку), -навчально-виховну (як садова ділянка для<br />

навчання майбутніх садівників), -розважальну (як місце відпочинку, розваг, забав та гімнастичних вправ).<br />

<br />

1880 р. кам’яниця була реставрована, 1894 р. -<br />

добудовано два крила, у 1899 р. з добудовою третього поверху значно збільшилася<br />

корисна площа.<br />

 Із зростанням<br />

кількості вихованців зростала кількість вчителів; у 1830 р. був тільки один<br />

учитель; наприкінці ХІХ ст. - 13 вчителів. З працею в закладі пов’язана<br />

діяльність сурдопедагогів Домініка Віхітіля, Антоні Пантери, Томаса Хохолоушека,<br />

Антоні та Елеонори Мейбаумів. В 1919-1935 рр. керівником закладу був Францішек<br />

Шайнер, випускник Учительської семінарії, який працював у школі глухонімих від<br />

1898 р. Йому вдалося зберегти цю спеціалізовану школу, незважаючи на нелегкі<br />

умови тривалої післявоєнної кризи. В період німецько<br />

- фашистської окупації вихованці закладу глухонімих були вивезені до с.<br />

Гребенів Сколівського району. Заклад відновив роботу в липні 1944 р. Нині в приміщенні<br />

давнього закладу для глухонімих на вул. Личаківській, 35 функціонує Львівська спеціальна загальноосвітня школа<br />

-інтернат Марії Покрови для глухих дітей.<br />

<br />

Тут навчаються<br />

діти з вадами слуху віком від 6-7 років з сіл та міст Львівської області; в<br />

інтернаті мешкають близько 70 дітей, об' єднаних у вікові групи. Обов’язковим є<br />

дев’ятирічний курс навчання, повну середню освіту впродовж наступних двох років<br />

мають право отримати кращі учні школи. Крім загальноосвітніх дисциплін, учні<br />

навчаються основам професій швеї та столяра; вихованці пишаються шкільною<br />

футбольною командою.Виконання шкільних програм забезпечують 50 педагогів, 35 з<br />

яких мають спеціальну сурдопедагогіічну освіту.<br />

<br />

Ірина Котлобулатова