1 листопада 1850 р. стараннями графа Агенора Голуховського було прийнято рішення про відкриття філії ІІ німецької гімназії. В 1853 р. ІІ гімназія розташувалася в будинку Бауера на Губернаторських валах, філію тимчасово розташували в приміщенні ратуші, а близько 1856 р. – в будинку на пл. Капітульній, який прилягав до каплиці Боїмів. Керівником філії був директор ІІ гімназії др. Юзеф Тахау. В 1857 вона отримала назву гімназії ім. Франца Йосифа. Вже з першого року існування філії тут навчалися 123 учня, так що невдовзі навчальний заклад було перенесено до більшої кам’яниці на вул. Бляхарській, 11 (тепер вул. І. Федорова). В 1864 р. з приміщень бернардинського монастиря було перенесено до збудованого Народного дому Академічну гімназію, отже новостворену ІІІ гімназію ім. Франца Йосифа перенесли до монастиря бернардинців. З кожним роком додавалося учнів, приміщення були переповнені, так що початкові класи довелося перевести до орендованого будинку на вул. Валовій. Тільки в 1876 р. спеціально для гімназії ім. Франца Йосифа на вул. Баторія (тепер вул. Князя Романа) за проектом архітектора Юліуша Гохбергера було споруджено будинок навчального закладу, на фасаді якого досі розташовані бюсти видатних польських діячів культури, науки та освіти різця скульптора Тадеуша Баронча – Миколая Коперніка, Анджея Снядецького, Адама Міцкевича, Тадеуша Чацького, Юзефа-Максиміліана Оссолінського, Яна Длугоша. До нового будинку було переведено 12 класів. Решта класів залишилися в бернардинському монастирі і невдовзі були організовані в IV гімназію. В 1907 р. на вул. Яблоновських, 11 (тепер вул. Шота Руставелі) для учнів гімназії було відкрито гуртожиток – Бурсу ім. Стефана Баторія. Від 1919 р. і гімназія отримала в назві присвяту королю Стефану Баторію. Тепер в будинку розташований Науково-дослідний інститут Національного університету «Львівська Політехніка». Ірина Котлобулатова
