Реклама фільму за участі світової кінозірки, німецької акторки Марлен Дитріх розташована на порталі кінотеатру «Атлантік». В 1931- 1939 роках цю назву мав один з першої «десятки» львівських кінотеатрів «Уранія», потім «Ексцельсіор-Уранія», «Геліос», «Лев». В одному з найбільших львівських кінотеатрів було 995 глядацьких місць, серед спілки власників були Тадеуш та Владислав Кухари, львів'яни, відомі польські спортсмени. Кінозаклад, створений 1908 р., розташувався у споруді давнього театру Скарбека. Театр збудований коштом мецената графа Станіслава Скарбека у 1839–1842 рр., проект архітектора Алоїза Піхля пристосував до місцевих умов та реалізував архітектор Йоган Зальцманн. Після побудови Оперного театру в 1902 р. він був облаштований для потреб філармонії, оздоблення інтер’єру належало живописцю Зигмунту Бальку. З того часу до ІІ Світової війни кінотеатр ділив приміщення з філармонією, в 1940 р. тут розташувався драматичний театр ім. Лесі Українки, а після ІІ Світової війни – Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької. <br /><em>Ірина Котлобулатова</em>