Поштівка, виконана за літографією Карла Ауера з альбому «Галичина в картинах» (1840 р.) з видом найбільш знаменитого львівського ставу. Пелчинський став отримав свою назву від давньої львівської родини Пелків, що була вже в XVI ст. власником цих ділянок. Став був розташований на вул. Пливальні (пізніше — Пелчинській, тепер вул. Вітовського). В 1820 р. за ініціативою генерала кавалерії, коменданта австрійських військ Галичини графа Фреснеля став, що містився біля підніжжя Цитаделі, почали використовувати як військовий басейн, невдовзі була відкрита Школа плавання, доступна для цивільних львів’ян; за проектом генерала Фреснеля будівничий Вільгельм Шмідт спорудив будинок Пливальні - купальні, на згадку цієї події було поставлено кам’яний пам’ятник – дві скульптурні фігури, що тримають лавровий вінець, в центрі якого напис – «Засновнику генералу Карлу графу Генекен де Фреснель і Курел, генералу кавалерії, посвячений львівським екіпажем 1820 р.» Пелчинський став був місцем розваг та військових виступів на воді, у 1845 р. тут відбулося велике театралізоване дійство, яке зібрало майже весь Львів. Біля става було споруджено трибуни для глядачів, охочих спостерігати за дійством. Взимку, в недільні дні та свята на Пелчинський став ходили кататися на ковзанах. На початку ХХ ст. у приміщенні купальні розташувалося Лижвярське товариство. Став та купальня припинили існування в 1915 р. після того, як російські солдати спустили воду. Ірина Котлобулатова
Ключові слова:
Став, купальня, гора, цитадель, міська зелень, люди
