Госпіталь Державної прикордонної служби на вулиці Личаківській, 107, розташований після ІІ Світової війни у гарному будинку в закопянському стилі, який спорудила в 1906–1908 рр. за проектом архітектора Олександра Лушпинського архітектурно-будівнича фірма Івана Левинського. З 1908 р. в ньому містився Дім Здоров’я доктора Солецького, збудований та обладнаний із врахуванням всіх найновіших вимог гігієни, зручності та комфорту. Тут було центральне опалення, електричне освітлення, електричні ліфти, власна телефонна мережа, каплиця, зимовий сад, бібліотека, читальня, не кажучи вже про першокласне лікувальне устаткування; плата за утримання складала від 10 корон на добу. Від 1914 р. в будинку розмістився Санаторій Польського Червоного Хреста. Для обслуговування хворих облаштували сучасні операційні, зал для пологів, до послуг пацієнтів були рентгенівський апарат, діатермія і т.д. Хворих приймали на постійне перебування та лікування індивідуальною дієтою, плата за утримання та лікування з правом вільного вибору лікаря складала від 12 злотих на добу. Після ІІ Світової війни функціональне використання споруди залищилося незмінним.