Будинок на місці теперішнього №17 на розі вулиць

І. Франка та Левицького з’явився на карті Львова 1802 р., це був мурований

будинок, який отримав назву «Кручені стовпи» за архітектурною деталлю, яку

зберігали всі пізніші перебудови – спіралевидні колони з обидвох боків входу,

розташованого на розі. Такі ж стовпи прикрасили будинок на другому наріжнику

вулиць Панської (тепер І. Франка) та На Рурах (тепер вул. Левицького), що

засвідчує малюнок 1848 р. невідомого автора. Власниками будинку була родина

Міхала та Розалії Сьнядовських. Від 1863 р. в подвір’ї розташувалася будівля фотографічного ательє, одного з перших

львівських фотографів Карла Пфлегера. Майже до кінця ХІХ ст. змінювали один

одного фотографи: тут працювали такі відомі майстри як Леон Блаховський,

Рудольф Едер, Зигмунт Овадовський, Владислав Камінський. В 1880 р. власниця

Розалія Сьнядовська отримала дозвіл на перебудову кам’яниці, яка пізніше була

виставлена як лот в лотереї під час проведення Загальної крайової виставки 1894

р. Це засвідчує тогочасна фотографія, де чітко видно закріплену на будинку

перетяжку з рекламною пропозицією. Змінилася тільки нумерація будинку –

внаслідок чергового впорядкування міста в 1889 р. будинок отримав №17, існуючий дотепер.

Власником будинку був в той час Казімєж Інокентій Остоя-Осташевський

(1864-1948), надзвичайно цікава особистість львівського середовища. Був

публіцистом, композитором (від мами, онуки композитора Міхала Огінського

успадкував яскравий музичний талант), Знавець та любитель коней, він був

власником кінного заводу в Сендзушуві біля Жешова, розводив племінних коней

англійської породи, брав участь в усіх значних виставках, в тому числі і

Загальній крайовій виставці 1894 р. у Львові. В 1895 р. він заснував Малопольське товариство заохочування та

взаємодопомоги у вирощуванні коней, а його коні брали участь в усіх значних

кінних перегонах; в 1909 р. заснував Товариство кінної їзди. Ймовірно, львівськй будинок на вул. Панській,

17 було куплено як прибутковий, можливо, власник мешкав тут під час перебування

у Львові. На жаль, немає підтвердження тому, що дім був отриманий кимось як

виграш в лотерею, на межі ХІХ та ХХ століть його власником був громадський діяч

та музикант Броніслав Данек. В 1911 р. на місці давнього будинку архітектор

Саломон Рімер спорудив новий, зберігаючи його характерну особливість – кручені

стовпи наріжного порталу.  <br /><i>Ірина Котлобулатова</i>