Зображення

ID:
3904
Місце
Львів
Дата:
1970-1980
Техніка:
Фотографія (паперовий носій)
Творець
невідомий
Колекція
Володимир Румянцев
Правове регулювання
Володимир Румянцев
Видавець
Неопубліковані ресурси
Опис
На фото вид будинку Станіслава Бондзинського та спілки на вул. Добролюбова, 5 (давня вул. Сенаторська, тепер вул. Я. Стецька), збудованого перед І Світовою війною. Фасад кам‘яниці декорований рельєфами роботи скульптора Генріка Кунцека, лікаря за фахом, які існують досі. Праворуч розташований рельєф, що представляє сцену битви биків, ліворуч - рельєфи, що показують міфологічну сцену перемоги немовлятка Алкіда над гігантськими зміями, після чого він отримав ім’я Геракл. Цікавий в архітектурному плані будинок має також цікаву історію.
Власник будинку доктор Станіслав Людвік Філіп Бондзинський був відомим польським хіміком та фізіологом, одним із засновників Польського хімічного товариства, яке було створено у Львові 1919 р. Не менш цікавим є склад співвласників цього будинку. Серед членів спілки – Леон Попєльський, видатний польський фізіолог, творець польської та львівської біохімічної, фізіологічної та фармакологічної шкіл, керівник кафедри фармакології та фармакогнозії медичного віддлу Львівського університету; Казімєж Панек, професор Ветеринарної Академії, в 1919-1920 роках – ректор цієї Академії; Теофіл Голобут, професор Ветеринарної Академії; бактеріолог та педіатр Ян Опєнський; Ольга Мокловська. В 1920 р. помер професор Леон Попєльський і право власності перейшло до його дружини, лікаря Гелени Попєльської, в міжвоєнний період до 1939 р. вона була єдиною власницею кам’яниці, при тому, що всі попередні співвласники так і мешкали в цьому будинку.
В 1920-30-х роках тут мешкали професор Львівського університету Францішек Гроер, визначний польський педіатр, відомий фотограф, голова Товариства прихильників музики та опери, адміністративний директор Львівської опери; визначний мистецтвознавець Мечислав Гембарович; син Леона Попєльського, судовий медик Болеслав Попєльський, після війни засновник Вроцлавської наукової школи судових медиків. Таким чином історія звичайної львівської кам’яниці тісно граничить з історією медицини у Львові.
Ірина Котлобулатова
Ключові слова:
Вулиця, забудова, архітектура, скульптура
Категорія:
Будинки
facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon