На фото вид
будинку Станіслава Бондзинського та
спілки на вул. Добролюбова, 5 (давня вул. Сенаторська, тепер вул. Я. Стецька),
збудованого перед І Світовою війною. Фасад кам‘яниці декорований рельєфами роботи скульптора Генріка Кунцека, лікаря за фахом,
які існують досі. Праворуч розташований рельєф, що представляє
сцену битви биків, ліворуч - рельєфи, що
показують міфологічну сцену перемоги немовлятка Алкіда над гігантськими зміями,
після чого він отримав ім’я Геракл. Цікавий в архітектурному плані будинок має також
цікаву історію. Власник будинку доктор Станіслав Людвік Філіп Бондзинський був
відомим польським хіміком та фізіологом, одним із засновників Польського
хімічного товариства, яке було створено у Львові 1919 р. Не менш цікавим є
склад співвласників цього будинку. Серед членів спілки – Леон Попєльський,
видатний польський фізіолог, творець польської та львівської біохімічної,
фізіологічної та фармакологічної шкіл, керівник кафедри фармакології та
фармакогнозії медичного віддлу Львівського університету; Казімєж Панек, професор Ветеринарної Академії,
в 1919-1920 роках – ректор цієї Академії; Теофіл Голобут, професор Ветеринарної
Академії; бактеріолог та педіатр Ян Опєнський; Ольга Мокловська. В 1920 р.
помер професор Леон Попєльський і право власності перейшло до його дружини,
лікаря Гелени Попєльської, в міжвоєнний період до 1939 р. вона була єдиною
власницею кам’яниці, при тому, що всі попередні співвласники так і мешкали в цьому будинку. В 1920-30-х роках тут мешкали професор
Львівського університету Францішек Гроер, визначний польський педіатр, відомий
фотограф, голова Товариства прихильників музики та опери, адміністративний
директор Львівської опери; визначний мистецтвознавець Мечислав Гембарович; син
Леона Попєльського, судовий медик Болеслав Попєльський, після війни засновник Вроцлавської
наукової школи судових медиків. Таким чином історія звичайної львівської кам’яниці
тісно граничить з історією медицини у Львові. Ірина Котлобулатова
