Валерій Гнатенко народився 1947 р. у м. Рені,<br />

стародавньому порті на березі Дунаю. Талановитий художник отримав початкову художню<br />

освіту у Білгород-Дністровській дитячій художній школі, від 1964 р. продовжив у Одеському художньому училищі ім.<br />

Грекова, де викладали у манері  доброї академічної школи. Познайомившись із студенткою Львівського<br />

університету Стефанією Гулик, подругою Ірини Стасів-Калинець, Валерій Гнатенко<br />

вповні розділив її опозиційні погляди на українське соціалістичне суспільство. В 1968 р. Стефанію<br />

Гулик виключили з університету за читання книги В’ячеслава Чорновола «Лихо з<br />

розуму». У 1970 р. після закінчення<br />

училища Валерій Гнатенко та Стефанія Гулик одружилися в Одесі і Гнатенко, разом<br />

із товаришем, художником Володимиром Магінським переїхав до Львова. Народився син Назар. 1971 р. він<br />

поступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного<br />

мистецтва. Знайомство із Романом Сельським, із Львівською малярською школою,<br />

для якої була характерна більша декоративність та широке поле творчого пошуку,<br />

стали сприятливими для художника. В цей час для Валерія Гнатенка характерна<br />

напружена творча діяльність, було створено багато експресивних портретів,<br />

емоційних карпатських пейзажей, натюрмортів. <br />

1972 р. Стефанія Гулик-Гнатенко була арештована, її звинувачували в<br />

антирадянській пропаганді, у нього вимагали публічного засудження діяльності дружини. Валерій хворіє, можливо з огляду на хворобу чоловіка<br />

та маленьку дитину,  Стефанію<br />

Гулик-Гнатенко було відпущено. 1987 р.,  в 40-річному віці Валерій Гнатенко<br />

помер; можливо, цю передчасну смерть прискорило творче незадоволення, затяжна<br />

депресія, несприйняття радянського суспільства. Після смерті чоловіка Стефанія<br />

Гнатенко виїхала до США, 1988 р. в Українському музеї у Нью-Йорку відбулася<br />

посмертна виставка творів Валерія Гнатенка.  Ірина Котлобулатова