1964 р. студент Одеського художнього училища ім. Грекова, майбутній художник Валерій Гнатенко під час літньої практики познайомився із студенткою філологічного факультету Львівського університету Стефанією Гулик, подругою Ірини<br />

Стасів-Калинець. Валерій Гнатенко повністю розділив опозиційні погляди дівчини на<br />

українське соціалістичне суспільство. В 1968 р. Стефанію Гулик<br />

виключили з університету за читання книги В’ячеслава Чорновола «Лихо з розуму». У 1970 р. після закінчення училища Валерій Гнатенко та<br />

Стефанія Гулик одружилися в Одесі і Гнатенко, разом із товаришем, художником<br />

Володимиром Магінським переїхав до<br />

Львова. Народився син Назар. 1971 р. В. Гнатенко поступив до Львівського державного<br />

інституту прикладного та декоративного мистецтва. Знайомство із Романом<br />

Сельським, із Львівською малярською школою, для якої була характерна більша<br />

декоративність та широке поле творчого пошуку, стали сприятливими для<br />

художника.  1972 р. Стефанія Гулик-Гнатенко була арештована, її звинувачували в<br />

антирадянській пропаганді; від чоловіка вимагали публічного осуду дружини, від чого він, з притаманною йому безкомпромісністю та категоричністю відмовився. Валерій хворіє, можливо з огляду на хворобу чоловіка<br />

та маленьку дитину, Стефанію<br />

Гулик-Гнатенко було відпущено. 1987 р. в 40-річному віці Валерій Гнатенко<br />

помер, можливо, цю передчасну смерть прискорило творче незадоволення, затяжна<br />

депресія, несприйняття радянського суспільства. Після смерті чоловіка Стефанія<br />

Гнатенко виїхала до США, 1988 р. в Українському музеї у Нью-Йорку відбулася<br />

посмертна виставка творів Валерія Гнатенка.На фото зліва направо: 1 - невідома; 2 - Валерій Гнатенко; 3 - Стефанія Гулик; 4 - Володимир Магінський, за його спиною - Ірина Калинець. Ірина Котлобулатова