На зображенні частина вулиці Міцкевича (тепер вул. Листопадового Чину) із спорудою Будинку вчених – будинок № 6. Вже від 1946 р. тут був розташований Дім культури працівників науки та мистецтва, який 1948 р. був перейменований на Будинок вчених. Тут відбувалися конференції, засідання, зустрічі львівських вчених, діяли різноманітні гуртки. У розпорядженні відвідувачів була добра бібліотека. У 1980-х роках будинок реставрували, реставрація суттєво затягнулася. Відвідувачі змогли вповні оцінити красу та вишуканість інтер’єрів завдяки Саміту дев’яти Президентів країн Центральної та Східної Європи, що відбувався у Львові 1999 р., у Будинку вчених в той час діяв прес-центр Саміту. З літератури відомо, що до 1939 р. тут містилося Національне казино (інші назви - Шляхетське, Аристократичне, Графське, Кінське). Необізнаність людей, що виросли у країні соціалістичного ладу, призвела до повного нерозуміння призначення казино як закладу та невірну інтерпретацію значення слова. В часи, коли казино з'явилися у Львові, вони, як правило, використовувалися для громадських цілей – закритих клубів «за інтересами», у випадку Національного казино це був клуб любителів кінних перегонів; засідань; з'їздів; банкетів; танцювальних та музичних вечорів; урочистих прийомів та званих обідів. Це не був будинок розпусти чи ігровий дім, як про це пишуть знавці сучасних казино. Найстаріший у Львові закритий товариський клуб Національне казино постав у 1845 р. під назвою Бюро галицького товариства кінних перегонів, дуже популярних колись у Львові. Кінні перегони були започатковані в нашому місті в 1843 р. та проводилися на полях за Янівською рогаткою – район, де пізніше розташували Янівський цвинтар. Членами казино були, серед інших представників аристократії, відомий аматор театру та сценічного мистецтва Міхал Болоз-Антоневич, граф Александер Фредро, граф Віктор Баворовський. В 1898 р. на вул. Міцкевича, 6 за проектом віденських архітекторів Германа Гельмера та Фердинанда Фельнера побудовано власну споруду Національного Казино.