На зображенні початок пр. Леніна (тепер пр.

Свободи) та світлові реклами з назвами кінотеатрів «Спартак» та «Дніпро»,

розташованих в будинку №5. Вхід до кінотеатру «Дніпро» провадив з вулиці, а

вихід глядачів здійснювався у подвір’я будинку №5.<br />Вхід

до кінотеатру «Спартак» провадив з подвір’я, виходили ж глядачі на вулицю Банківську, де тепер розташований бічний

вхід до торговельного пасажу “Плазма» (спорудженого 2010 р.). <br />Кінотеатр І класу «Дніпро» розпочав функціонування вже

влітку 1944 р. ще під своєю давньою назвою – «Казино». З нового, 1945 р. як і всі

сімнадцять існуючих тоді львівських кінотеатрів, він був перейменований і

отримав назву «Дніпро». <br />Початки кінотеатру, створеного під назвою «Казино», сягають 1912-1913 рр., коли

купець Ян Кароль Строменгер (1852-1940) відкрив у власному будинку кінотеатр

«Казино». За проектом спілки архітекторів Зигмунта Кендзерського та Адама

Опольського у подвір’ї спорудили

прибудову, де і розташувався кінотеатр, глядацький зал якого був розрахований

на 290 місць. Під час І Світової війни

кінотеатр мав назву «Кіно Польських легіонів» - данина часу. Після закінчення війни заклад

змінив назву на «Кіно Новини» (1917-1926). В 1926-1929 рр. архітектор Вавжинець

Дайчак здійснив реконструкцію та перебудову кінотеатру, після чого було

повернуто первісну назву – «Казино». Власником кінозакладу був тоді Леон Млодзінський.  Саме в цей час було влаштовано вхід з вул.

Легіонів (тепер пр. Свободи) (1934 р.), глядацький зал збільшився до 542 місць, заклад отримав велике фойе, а також зал

очікування, де перед початком сеансу глядачів розважав оркестр. Ця традиція

зберігалася і в радянський час, оркестр працював до 1970-х років, а у вестибюлі

нераз влаштовувалися виставки фотографії, графіки та живопису. <br />Із занепадом кінофікаційної мережі припинилася і робота колись надзвичайно

популярного та успішного кінотеатру «Дніпро» (2004 р.), тепер приміщення

використовують різноманітні торговельні підприємства.<br /><i>Ірина Котлобулатова</i>