На першому плані зображення – рекламний шит з<br />

назвою кінотеатру «Марисенька»,<br />

розташованому в будинку на пл. Смольки, 5 (тепер пл. Генерала Григоренка). Як і<br />

всі неіснуючі вже львівські кінотеатри, кінотеатр «Марисенька» мав цікаву історію. Засновником та власником кінотеатру<br />

був львівський інженер Едвард Бурнатович, власник кінотеатру «Копернік». Кінотеатр розпочав існування 1918 р. як «Марисенька»<br />

(«Королева Марисенька»). В скрутний воєнний час у Львові з’явився кінотеатр з надзвичайно<br />

комфортним інтер’єром, в будинку на пл. Смольки, 5, спорудженому перед І<br />

Світовою війною архітектором Юзефом Пйонтковським, вхід до кіно провадив через<br />

браму будинку. Упродовж десятиліть існування кіно закладу інтер’єр удосконалювався для потреб кінотеатру. Серед власників зустрічаємо відомі імена львівських кінопрокатників – родини<br />

Кухарів, Меллерів. <br />

Так, в 1926-1932 рр. власником кінозакладу був видатний польський спортсмен,<br />

військовий, відомий польський інженер спортивних споруд, один з засновників<br />

Польського олімпійського комітету львів’янин Тадеуш Кухар. Кінозал завжди<br />

використовували видовищно-розважальні підприємства.<br />

Наприкінці 1939 р. в приміщенні розташувався Державний театр мініатюр; під час<br />

німецької окупації - театр-варьєте СС та поліції; після закінчення війни - кінотеатр<br />

«Москва» (1944-1948 рр.), а потім - Клуб прикордонників, де відбувалися і<br />

загальнодоступні кіносеанси. Від початку 1960-х років у приміщенні розташувався<br />

кінотеатр «Піонер». Розпис на модну в 1960-х роках «космічну» тему виконав<br />

студент училища прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша Юрій<br />

Ємельянов. Наприкінці 1980-х років кінотеатр остаточно занепав. Від 1991 р. в<br />

приміщенні розташувався Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»<br />

(реж. Ярослав Федоришин).  Ірина Котлобулатова