<p>

<font>На зображенні

– прогулянки молодих людей на пл. Ринок

у Підгайцях (фото – 1937-1938 рр.). П</font>лоща

Ринок – центральна частина міста (нині

– Майдан Незалежності). Цікаві спогади

залишив Олександр Кіммель, один з

небагатьох євреїв, що вижив у Підгайцях

після Голокосту: «У Підгайцях не було

радіо чи телебачення, які могли б

ізолювати людей один від одного, зробити

їх самотніми. У післяобідні години

молодь міста полонила його яскравою

несценічною виставою «Корсо» або «Корзо»

– так називалося проходження тими

тротуарами довкола площі молодих пар.

Взявшись за руки, вони прогулювались –

і се було яскраве видовище. Таке корсо

служило багатьом цілям. Це було місце

зустрічі молодих людей. Тут місцеві

красуні могли вибрати собі хлопців. Це

був і безперервний показ мод. Тут Юзюня

могла продемонструвати творчий талант

своєї мами, яка шила сукні, копіючи

моделі із журналів мод. Завдяки цьому

корсу деякі люди називали Підгайці

Парижем у Галичині». Ця традиція

збереглася у Підгайцях до кінця 1960-х

рр., але у післявоєнні роки отримала

назву – «Підгаєцька стометрівка». <i>Степан

Колодницький </i></p>