"Зватока біля самого Львова майже передмістя. Мешканці в більшості українці свідомі, займалися плеканням городивини, яку провадили на ринках містах. Від Болгар переняли плекання помідорів. Село колись належало мабуть до Корнякта в ХІХ століттю опинилося в руках Нікоровича, що збудував для громадян церкву 1810 р. на якій напис: Tą cerkiew zbudował Nikorowicz baj kej pobożnej gromadzie. В церкві були гробівці Нікоровичів. Один з Нікоровичів уложив мельодію до поеми Уєйского (Ujejski) «Z dymem pożarów, z kowi b retniej kurzem», «Do Ciebe Pacue bije teu głos» і т.д. «Поезія на пам'ятку різні мазура ми своєї шляхти» в 1846 р. <br />

<br />

Десь на кінці села в сторону Малехова стояла стара корчма в якій по переказам мав грати в круглі австрийський цісар Йосиф ІІ. Накінці села в сторону міста був монастир о.о. Редемпдористів. В часі війни польсько-української в часі наступу українсько по латинських святах в грудні 1918 р. перейшло зі збоіск понад 10 партизан на сторону Х куріня групи «Схід». Це були 17-літні хлопці, яких вишколено відтак на телєфоністів. <br />

<br />

Переглядав я метрики греко-католицької церкви в Збоїсках та знайшов записи чи не 9 громадян погиблих в часі перестрілки між польськими, а українськими військами: mortuus a telo в 1918/1919 р. Син місцевого пароха Гошовський був в УГА хорунжим і вчасно помер чи не в 1924 р. Молодший вчещав як і другі сини Збоїщан до філії акад. гімназії у Львові. В селі до 1914 р. була читальня «Просвіти», «Сокіл» заложений в 1904 р. Назвиска діячів: Янчишин, Кудлатий (з фаху тесля). Знимка як на таблиці з р. 1924 аматорсько-забавовий кружок при читальні «Просвіти» в Збоїсках"<br />

<br />

Опис Степана Гайдучка<br />

Альбом №9