"З частних вечорів у «Сокола-Батька» в р. 1923/24.

Чайні вечері (без алькоголю) уладжували в Галичині культурно освітні товариства як «Соколи», читальні «Просвіти» і т.д. для витворення товариського життя серед своїх членів і тамошньої організації.

Молодь не проводила товариські гри, а то й танцювала. Чайні вечері відбувалися в домівці «Сокола-Батька» при Руській вул. у Львові. Я рідко на них бував загружений другими обов’язками. Ініціятором їх був Микола Левицький касієр «Сокола-Б.» а службовець Краєвого Кредитного банку.

На знимці є між присутними: 1 – Слєзак – кінчив І реальну гімназію у Львові, служив в австрійській воєнній фльоті в Пулі в р. 1912-13. Як такий, що походив з мішаної /польсько-української родини належав до польського зразу шкільного клюбу спортового «Чарні». Добрий совгар. Був в УГА, в таборі інтернованих членів УГА в Чехії повернув у Львів поринув в українське спортове життя. Вибраний головою спортового товариства (змінило статут зі студентського на для усіх доступне) «Україна». Зумів він його поставити на міцні ноги подбавши про власну домівку товариства. Він то дав почин до перебудови старого дому біля Академічного Дому при вул. Супінського. Українське Педагогічне товариство («Рідна школа») довело перебудову до кінця і так примістилася хлопяча школа ім. Т.Шевченка (приватна). В цьому домі містилася і домівка спорт.тов. «Україна». Слєзак дав почин до розвою жіночого спорту (легка атлетика, кошівка). Ізза непорозумінь (про які я лише незнаю) вибув з нашого спортового життя і служив в польській річковій фльоті торговельній.

2 – Степан Коцюба студент медицини тайного укр.університету, був в р. 1928 начальником вправ у «Соколі-Батьку», проводив до цього тяжко атлетичній секції десь в 1925 р. Відтак в сокільському житті і спортовому. Був секретарем «Сокола-Батька». Будучи в УГА по смерті редактора Щуровського вже по приступлені УГА до Червоної Армії редагував військовий часопис ІІ корпусу Ч УГА однак недовго. Поверховний особливо в його «Історія і теорія руханки», що видав «Сокіл-Батько». Усі три сини Івана Франка були членами «Сокола-Батька».

4 – Микола Левицький як згадувано повисше.

5 – Стецура студент тайного університету пропав на Сибірі.

6 – Вусатий на право стоїть Добрянський родом зі Солонки коло Львова сторож Дністра і також домівки «Сокола-Батька». Був «старшим братом» у Волоській церкві. Помер по 1944 році.

7 – Худяк Іван – родина мішана покінчивши ІІІ учительський семінар у Львові учителював в Польщі, характерно для нього бути членом «Сокола-Батька», а заразом членом «Луга». Завдяки голові «Луга» Дашкевичові опинився учителем народньої школи імені М.Шашкевича у Львові і працював в «Лузі».

8 – Мамчаківна секретарка Др. Дашкевича ходила на жіночий відділ члениць «Сокола-Батька». Дечого на відділі навчилася і працювала в «Лузі. Спричинниця розводу Степанів – з Дашкевичом"

Опис Степана Гайдучка

Альбом №9