"Комітет винницьких громадян, що подбав про реконструкцію пам’ятника.

В першому ряді з права третій стоїть голова головного Виділу «Просвіти» у Львові Михайло Галущинський. Громадяни Винник свідомий національний елемент український. Богато молоді вчащало до середніх львівських шкіл. Саме містечко мало повітовий суд за австрийських часів, фабрика вирібня тютюнова. Там мешкав нотар Левицький (псевдонім Лукич) літературознавець, редактор календарів тов. «Просвіта». У мійській раді містечка мали перевагу українці до 1920 р. за польських часів працював там лікар придніпрянець Др. Липа. Жив там артист маляр Федюк який разом з Остачуком відновляли нутро церкви Св.Юра у Львові. У Винниках Федюк помер. Помер там професор Поляк, що написав «Життя Греків і Римлян». Помер там також вернувши з заслання професор Прокопович (псевдонім Орленко), що довгий час проводив хор у Волоській церкві (Успенській) у Львові. На кладовищі пам’ятник на гробах поляглих стрільців УГА. Крім читальні «Просвіта» було гімнастичне товариство «Сокіл», що придбало власну спортову площу, якої однак по війні 1914-1920 не зуміло як слід використати. З 1928 р. повстало спортове товариство «Дніпро», що плекало передовсім «копаний м’яч». У Винниках під лісом у своїй посілости провадив своє лікувальне заведення в якому лічив соняшними купелями до 1914 р. професор учительської семінарії в Тернополі Дмитерко. Він перший, як під черкали професори медичного факультету львівського університету у викладах впровадив лічення соняшними промінями. Писав брошури на цю тему, які друковані у польській мові. Сам він походив з Винник. Разом з відворотом УГА в 1919 р. виїхав з родиною за Збруч. Там помер а його син українським радянським письменником"

Опис Степана Гайдучка

Альбом №9