
Панорама Краматорська
- ID: 5069
- Місце: Краматорськ
Машинобудівний, ливарний, чавуноплавильний, сталеливарний і прокатний завод Краматорського металургійного товариства розташовано біля станції "Краматорськ" Південної залізниці Ізюмського повіту, Харківської губернії.<p></p><p></p>Завод побудовано на базі механічного та котельного заводу<br />
фірми "Фіцнер і Гампер". 23 квітня 1899<br />
р. до машинобудівного профілю додалась ще металургія та було утворено акціонерне Краматорське<br />
металургійне товариство. Станом на 1913 р.<br />
основний капітал товариства становив бл. 7,2 млн. руб.<p></p> До 1909 р. на<br />
заводі працювало понад 1,7 тис. робітників, діяло 6 парових, 75 електричних двигунів<br />
і 3 динамомашини загальною силою в 7,5<br />
тис. к.с. Річне виробництво оцінювалось у 7 млн. руб. <br>Станом на 1913<br />
р. на заводі працювало 2,8 тис. робітників, 220 службовців (з них - 46 інженери), діяло 265 машин загальною потужністю<br />
22,1 тис. к.с. та 2 доменні печі. Річне<br />
виробництво оцінювалось у 12 млн. руб.<p></p> Номенклатура<br />
виробництва охоплювала залізні конструкції, крани<br />
і підйомні машини, лебідки, компресори,<br />
насоси, парові машини, сталеливарне<br />
устаткування, прокатні машини, преси,<br />
сортове і дротове залізо.<p></p> У роки Першої світової війни Товариство перейшло у підпорядкування Комітету оборони Росії. За розпорядженням<br />
російського уряду іноземні піддані<br />
повинні були вийти з акціонерного товариства, а його<br />
власниками були оголошені російські та польські<br />
акціонери. У роки війни, окрім основних<br />
видів продукції, завод випускав<br />
артилерійські стволи і лафети, санітарні<br />
двоколки, снаряди, а також здійснював ремонт<br />
паровозів.<p></p> <br />
У роки Першої світової війни кількість робочих коливалася: від 1,3 тис. у 1914 р. до<br />
4,1 тис. в 1916 р. Починаючи з 1914 р. на завод в<br />
якості робочих почали приймати жінок.<br />
У 1915 р. нестачу робітників, що виникла в результаті значної мобілізації чоловічого населення, було компенсовано за рахунок китайських робітників.<p></p> У 1915 р. на заводі було споруджено снарядний цех, в якому<br />
працювало близько половини всіх робітників. У 1916<br />
р. цехи поповнилися новими видами<br />
верстатів, також був споруджений металевий<br />
міст через р.Торець, що з’єднав заводські<br />
території, розташовані на різних берегах<br />
річки. Тоді ж Товариство придбано право видобутку кам’яного вугілля в Черкаській<br />
волості на 36 років.<p></p> 17 листопада 1920 року завод було націоналізовано - він отримав назву<br />
Краматорського державного машинобудівного<br />
та металургійного заводу. На сьогодні цей завод діє як Старокраматорський машинобудівний<br />
завод.<p></p>У 1900 та 1910 роках продукція Краматорського заводу здобула "Гран-прі" на міжнародній виставці у Парижі (Франція).<p>Автор: Володимир Куліков</p>Література:Шляхтиченко Н. Д. Старокраматорский машиностроительный завод. Очерки истории. – Харьков, 1996.