Зображення

ID:

5088

Місце

Краматорськ

Дата:

1917-1920

Техніка:

Фотографія (паперовий носій)

Творець

В.І. Форст

Колекція

Музей історії міста Краматорськ

Правове регулювання

Музей історії міста Краматорська

Видавець

Неопубліковані ресурси

Опис

Машинобудівний, ливарний, чавуноплавильний, сталеливарний і прокатний завод Краматорського металургійного товариства розташовано біля станції "Краматорськ" Південної залізниці Ізюмського повіту, Харківської губернії.

Завод побудовано на базі механічного та котельного заводу фірми "Фіцнер і Гампер". 23 квітня 1899 р. до машинобудівного профілю додалась ще металургія та було утворено акціонерне Краматорське металургійне товариство. Станом на 1913 р. основний капітал товариства становив бл. 7,2 млн. руб.

До 1909 р. на заводі працювало понад 1,7 тис. робітників, діяло 6 парових, 75 електричних двигунів і 3 динамомашини загальною силою в 7,5 тис. к.с. Річне виробництво оцінювалось у 7 млн. руб.

Станом на 1913 р. на заводі працювало 2,8 тис. робітників, 220 службовців (з них - 46 інженери), діяло 265 машин загальною потужністю 22,1 тис. к.с. та 2 доменні печі. Річне виробництво оцінювалось у 12 млн. руб.

Номенклатура виробництва охоплювала залізні конструкції, крани і підйомні машини, лебідки, компресори, насоси, парові машини, сталеливарне устаткування, прокатні машини, преси, сортове і дротове залізо.

У роки Першої світової війни Товариство перейшло у підпорядкування Комітету оборони Росії. За розпорядженням російського уряду іноземні піддані повинні були вийти з акціонерного товариства, а його власниками були оголошені російські та польські акціонери. У роки війни, окрім основних видів продукції, завод випускав артилерійські стволи і лафети, санітарні двоколки, снаряди, а також здійснював ремонт паровозів.

У роки Першої світової війни кількість робочих коливалася: від 1,3 тис. у 1914 р. до 4,1 тис. в 1916 р. Починаючи з 1914 р. на завод в якості робочих почали приймати жінок. У 1915 р. нестачу робітників, що виникла в результаті значної мобілізації чоловічого населення, було компенсовано за рахунок китайських робітників.

У 1915 р. на заводі було споруджено снарядний цех, в якому працювало близько половини всіх робітників. У 1916 р. цехи поповнилися новими видами верстатів, також був споруджений металевий міст через р.Торець, що з’єднав заводські території, розташовані на різних берегах річки. Тоді ж Товариство придбано право видобутку кам’яного вугілля в Черкаській волості на 36 років.

17 листопада 1920 року завод було націоналізовано - він отримав назву Краматорського державного машинобудівного та металургійного заводу. На сьогодні цей завод діє як Старокраматорський машинобудівний завод.

У 1900 та 1910 роках продукція Краматорського заводу здобула "Гран-прі" на міжнародній виставці у Парижі (Франція).

Автор: Володимир Куліков

Література:

Шляхтиченко Н. Д. Старокраматорский машиностроительный завод. Очерки истории. – Харьков, 1996.

Ключові слова: