Фрагмент інтер'єру одного з залів кавярні "Мистецтво" ("Sztuka"), яка містилась на вул. Театральній, 10 від початку ХХ ст. до 1918 р. Підпис на поштівці оголошує: "Зал 7 богів. Бог чистоти". Інтер'єр кавярні в 1908 р. був оформлений за проектом львівського художника Фелікса Вигживальського, одного з найцікавіших митців періоду сецесії. Найкращий знавець львівської сецесії доктор мистецтвознавства Юрій Бірюльов: "...З чотирьох залів кафе найбільший художній ефект справляв "дамський салон". Стінні розписи Вигживальського - "Індіанське мистецтво", "Чудо-дитина", "Ars longa", "Vita brevis" складались у своєрідний тетраптих з "неоміфом"на тему львівського мистецтва початку ХХ ст. Стінопис був виконаний у широких узагальнених площинах, з ритмічним компонуванням фігурних груп. Системі розташування розписів підкорялись меблі, світильники,портьєри з аплікаціями, скульптури Курчинського у нішах...". Кавярня містилась на одній з найстаріших вулиць середмістя, у кам'яниці з багатою історією, збудованій в 1768-1773 рр. арх. Петром Полейовським. Скульптурний декор фасаду, виконаний у 1850 р.(алегоричні фігури Марса та Венери, маскарони, декоративні елементи), належить авторству Павла Ойтеле. У цьому будинку пройшли дитячі роки Ванди Монне, нареченої Артура Гроттгера. Від 1886 р. у приміщеннях ІІ поверху була розташована постійна виставка Об'єднаного Товариства шанувальників мистецтва Кракова та Львова; в цей же час у кам'яниці містилась "Школа практичних професій для жінок", яку провадило Товариство "Жіночої праці". До 1892 р. за цією адресою була розташована книгарня Владислава Губриновича та Владислава Шмідта. Під час І світової війни у кавярні "Sztuka" функціонувала так звана "дешева кухня" - винахід львівської міської ради та її тогочасного очільника, доктора Тадеуша Рутовського. "Дешева кухня" у кавярні "Sztuka" за доступними цінами годувала у військовий час львівську інтелігенцію.