На фото зображений профспілковий комітет Катеринославського державного металургійного заводу імені Карла Лібкнехта (нині – «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»). Станом на 1924 р. на заводі працювало понад 2000 осіб. Умови життя і праці робітників були важкими. Незважаючи на стабільну роботу підприємства, затримки із виплатою заробітної плати відбувалися досить часто. В багатьох випадках робітники на затримку зарплати відповідали страйками, які влада розцінювала як "волинки" (від рос. – "волинити", тобто ухилятись від роботи). У листі секретаря місцевого парткому від 3 травня 1924 р. є рядки: "Несвоєчасна виплата зарплати стала підставою до волинки, а звідси – невиконання програмного завдання і скорочення неблагонадійних елементів, що не підпорядкувались постановам профорганізації ...". У 1925 році проведено суттєву модернізацію обладнання підприємства: закуплено 10 гвоздильних верстатів нової конструкції, розпочато роботу із налагодження трубного виробництва. Підвищено зарплату робітникам, покращились умови праці. Страйковий рух зійшов нанівець. Завод стає одним з провідних підприємств української металургії.