"Дирекція, назірна рада і службовці товариства «Задаткова каса» в Глинянах в р. 1927.

Товариство заложене ще за австрийських часів, коли посадником міста був був Батарович. Місто около його мешканців мало характер українсько-жидівський поляків мало. Заходили тамошнього священника Решетиловича краєвий виділ Галичини заложив там ткацьку школу, що виробляла передовсім килими. Українці займалися рільництвом дехто емігрував в Америку і вертав збагачений, кількох займалося візництвом оден ковальством. Синів і дочок посилали в середні школи у Львові. Відомі з них Крисницький картограф лікар – урьолог Піхурко (студіював в Загребі), лікар Сенютович в Грацу (за радянських часів став професором медінституту у Станіславові), вийшло дещо священників, народніх учителів і учительок. Мешканців дооколишніх сіл звали їх : «Сомані». До 1914 року частина була русофільська і з 1915 р. виїхала з російськими військами і о. Решетиловичам та опинилася на Житомирщині. Там Решетилович помер, а міщани по 1917 році вилікувалися з русофільства і повертали до старого гнізда. Посадника Болтаровича в українця як закладника вивезли росийські війська а 1918 р. Повернув, був посадником міста ще до 1919 року, коли то польські війська заняли місто і тоді почалася хвиля польонізація управи міста, школи і т.д. Управителем школи (6 клясова) був українець Головчак така люяльна людина, що за української влади держав в канцилярії портрет австрійського цісаря. Його син покінчив хемію в Кракові і десь по 1930 р. зоорганізував малу вирібню кольорових кредок на Левандівці у Львові. Хомула бувший секретар управи міста зоорганізував свою приватну вирібню килимів на більшу скалю. В школі килимарській працював ще з австрійських часів Юрайда, а інструктором був Цюнь який за польських часів був учителем ткацтва в львівській промисловій школі.

Історія Глинян, ще не зацікавила і стариків крім палєонтольогів, які в глиниську на Діброві знайшли кости мамунта. Послідним зайнявся тим був наш вчений Юрко Полянський".

Опис Степана Гайдучка

Альбом №12